Page 200 - 4297

зопровід P (зверніть увагу, що a >> ! 1 ) і мало залежить від
i
n
0
кінцевого тиску P . Вплив опору ділянки і крутості характе-
k
3
ристики КС зменшується із збільшенням номерів КС і ділян-
ки. Звідси виходить, що із зменшенням відстані між КС, роз-
ташованими на початку газопроводу, його пропускна здат-
ність збільшується.
Рівняння (6.5) дає змогу оцінити вплив зупинки (випа-
діння) проміжних КС на пропускну здатність газопроводу в
умовах саморегулювання системи. Для однотипних нагнітачів
і однакових схем їх з’єднання очевидно, що a = a = a = a.
3
2
1
Для однакових перших двох ділянок y = y = y . Припустимо,
2
1
що зупинилась і-та КС ( ≠ i 1). Очевидно, у цьому випадку
ε i = ,1 a = ,1 b = ,0 y = c i l . Порівняємо пропускну здатність
i
i
i
i
газопроводу при зупинках КС –2 і КС – 3. В обох випадках
чисельник виразу має те саме значення. Знаменник буде мен-
шим при зупинці КС – 3. Звідси виходить, що продуктивність
знижується менше, якщо більший номер КС, що зупинилась.
В умовах саморегулювання системи “КС — газопровід”
при незмінних характеристиках нагнітачів (зокрема, при пос-
тійних обертах) тиски змінюються без будь-яких обмежень,
нерідко виходячи за межі допустимих значень. Тому в реаль-
них випадках зроблені вище висновки не завжди виявляються
вірними і повинні сприйматися як тенденція.
При роботі магістрального газопроводу збурення режи-
му можуть виникати при змінах початкового P або кінцево-
n
0
го P тисків, при змінах проміжних тисків (наприклад, при
k
зміні числа обертів нагнітача на КС). Характер впливу цих
збурень залежить від направлення їх поширення. Припустимо,
що кінцевий тиск P збільшився на величину P∆ k . При пос-
k
тійній витраті q має місце рівність
2
2
2
2
P − P = (P + ∆ P n ) (P +− k ∆ P k ) , (6.6)
k
n
n
звідки випливає, що P <∆ n ∆ P , тобто початковий тиск
k
зростає менше, і має місце затухання збурення у напрямі до
початку газопроводу.
202