Page 198 - 4297

де U — питома внутрішня енергія; P ρ — питома потенційна

z
енергія тиску; w 2 2 — питома кінетична енергія; q ⋅ — пи-
тома потенціальна енергія положення. На практиці останні
два члени для умов рівнинних газопроводів змінюються не-
значно, тому у більшості випадків повний запас питомої енер-
гії газу приймають як суму перших двох членів рівняння (6,2),
яка дорівнює питомій ентальпії i . Іншими словами, для рів-
нинних магістральних газопроводів повна питома енергія газу
цілком визначається величиною ентальпії.
Поряд із балансом енергії для аналізу сумісної роботи
газопроводу і компресорних станцій важливе значення має
баланс маси газу
n n
M − ∑ ∆ M i KC + ∑ ∆ M i CП = М , (6.3)
1
2
i= 1 i= 1
де М∆ і КС — витрати газу на КС.
Баланс енергії і баланс маси на стику “трубопровід —
КС” має умовою рівність температур, тисків і відповідно ви-
трат газу на вході в КС і в кінці попередньої ділянки трубоп-
роводу, а також на виході КС і на початку наступної ділянки.
Різниця ентальпії відповідно на виході і вході КС характери-
зує кількість енергії, переданої газу на КС. Різниця витрат на
виході і вході визначає витрати газу на власні потреби КС.
Для наближених розрахунків сумісної роботи КС і лі-
нійної частини користуються спрощеними характеристиками
КС і окремих ділянок газопроводу. Для компресорних станцій
зазвичай застосовують характеристики у формі А. Г. Немуд-
рова. Для ділянки лінійної частини (між сусідними компресо-
рними станціями) застосовують практичну формулу (4.25),
яку записують у вигляді
2
2
P − P = q 2 l c , (6.4)
k
n
⋅ λ z ∆ T ⋅
⋅
де c = ; P п, P — відповідно початковий і кі-
к
⋅
( 105 , 087 E ⋅ d 5 , 2 ) 2
нцевий тиски.
200