Page 114 - 4295
P. 114

– уявлення – конкретні образи таких предметів чи явищ, які в певний момент
            не викликають у нас відчуттів, але які раніше діяли на органи чуттів;
                 – різного роду афекти,  тобто сильні мимовільні реакції людини  на зовнішні

            подразники (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).
                 2. Ціннісно-вольовий рівень, до якого належать:
                 – воля – здатність людини ставити перед собою мету і мобілізовувати себе для

            її досягнення;
                 –  емоції  –  ціннісно-забарвлені  реакції  людини  на  зовнішній  вплив.  Сюди
            можна  віднести  мотиви,  інтереси,  потреби  особи  в  єдності  зі  здатностями  у
            досягненні мети.

                 3.  Абстрактно-логічне  мислення.  Це  найважливіший  пласт  свідомості,  який
            виступає в таких формах:

                 –  поняття  –  відображення  в  мисленні  загальних,  найбільш  суттєвих  ознак
            предметів,  явищ  об'єктивної  дійсності,  їх  внутрішніх,  вирішальних  зв'язків  і
            законів;
                 – судження – форма думки, в якій відображається наявність чи відсутність у

            предметів і явищ яких-небудь ознак і зв'язків;
                 – умовивід – форма мислення, коли з одного чи кількох суджень виводиться
            нове судження, в якому міститься нове знання про предмети та явища

                 – різні логічні операції.
                 4.  Необхідним  компонентом  свідомості  можна  вважати  самосвідомість  і
            рефлексію:

                 –  самосвідомість  –  це  виділення  себе,  ставлення  до  себе,  оцінювання  своїх
            можливостей, які є необхідною складовою будь-якої свідомості;
                 –  рефлексія  –  це  така  форма  свідомості,  коли  ті  чи  інші  явища  свідомості

            стають предметом спеціальної аналітичної діяльності суб'єкта.
                 У  деяких  літературних  джерелах  можна  зустріти  думку,  згідно  з  якою  до
            структури свідомості належать також несвідоме (сукупність психічних явищ, що
            не входять до сфери розуму) та підсвідоме (психічні явища, що супроводжують

            перехід  певної  діяльності  з  рівня  свідомості  на  рівень  автоматизму).  Таке
            твердження  не  має  переконливого  підґрунтя.  Адже  сама  назва  «несвідоме»,

            «підсвідоме»  свідчить,  що  це  не  свідомість.  Доцільно  їх  розглядати  як  такі,  що
            знаходяться поряд зі свідомістю.

                                                   2. Генезис свідомості.


                 Сучасна  філософія  (і  наука)  не  може  дати  остаточного  і  безсумнівного
            розв'язання  цієї  проблеми,  але  наявні  на  сьогодні  авторитетні  концепції

            походження  свідомості  допомагають  цю  проблему  висвітлити  і  багато  чого
            зрозуміти       в    її   розв'язанні.     До      таких     концепцій       можна      віднести:

                                                                                                            114
   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119