Page 9 - 4293

а) на початку складу або слова перед голосним:
ianua [йануа] – двері
iniuria [інйуріа] – несправедливість
coniunctio [конйункціо] – сполучник
б) у середині слова між голосними:
maior [майор] – більший
maiālis [майаліс] – травневий
U вимовляється як український [y]: urbs [урбс] – місто; unus [унус] – один.
Y вимовляється як український [і] і вживається у словах грецького походження:
pyrāmis [піраміс] – піраміда; synthĕsis [сінтезіс] – набір, синтез, комплекс.

Дифтонги і диграфи

Сполучення двох голосних, які вимовляються одним звуком, називається
диграфом, а одним складом – дифтонгом. У латинській мові є три дифтонги: au, eu, ei.
Au вимовляється як [ав]: aurum [аврум] – золото, Aurōra [аврора] – Аврора,
ранкова зоря;
eu → [ев]: Eurōpa [европа] – Європа, pleura [плевра] – плевра;
ei → [ей]: hei [гей] – гей!
Диграф ae означає звук [е]: aes [ес] – мідь; aether [етер] – ефір;
диграф oe → [е]: oeconomia [економійа] – правильне ведення господарства;
oenomēlum [еномелюм] – вино з медом.
Увага! 1. Якщо ae і oe вимовляються окремо, то над голосним e ставиться дві
крапки: aë, oë або риска: aē, oē aēneus [аенеус] – мідний, aër [аер] – повітря, aloē [алое]
– алое, diploë [діплое] – губка.
2. У словах, які закінчуються на -eus, -eum, сполучення -eu- не є дифтонгом,
оскільки воно розбивається на склади: vit-re-us – скляний, o-le-um – олія.

4. Вимова приголосних

У латинській мові 18 приголосних (consonantes). Більшість приголосних
вимовляється як відповідні звуки українського алфавіту. Зупинімося на тих, які мають
різне звучання залежно від позиції у слові.
c перед e, i, y, oe, ae, eu вимовляється як [ц]:
cera [цера] – віск
circŭlus [ціркулюс] – коло
cyclus [ціклюс] – цикл
caelum [целюм] – небо
coenobīta [ценобіта] – монах
ceu [цев] – ніби
У решті випадків c вимовляється як український [к]:
color [кольор] – колір
calor [кальор] – тепло
culmen [кульмен] – верхівка, точка
g вимовляється як український [ґ] у словах “ґрунт”, “ґудзик”:
gravĭtas [ґравітас] – важкість, тягар
granum [ґранум] – зерно
h вимовляється приблизно як український [г] у словах “глина”, “огірок”, проте
вимова цього звука ближча до вимови англійського h, наприклад у слові “hotel”:
hortus [гортус] – сад

8