Page 146 - 4290
P. 146

+
                  водневих іонів, взятим із протилежним знаком: рН = lg(Н ). При
                  рН = 7 реакція середовища нейтральна. У кислому середовищі рН
                  менше,  а  в  лужному  більше  7.  Природна  вода,  як  правило,
                  характеризується  величинами  рН  від  6  до  8.  Низькими

                  значеннями рН (5-5,5) характеризуються вуглекислі води, лужну
                  реакцію  (рН  =  10)  мають  води  содових  озер.  Величина  рН
                  дозволяє  визначити  стан  ряду  іонних  рівноважних  систем  і

                  оцінити форму існування у воді різних з'єднань.
                         Твердість води обумовлена наявністю в ній солей магнію й
                  кальцію. Розрізняють твердість загальну, тимчасову і постійну.
                  Загальна  твердість  визначається  сумарним  вмістом  хлоридів,

                  сульфатів  і  гідрокарбонатів  лужноземельних  металів  (кальцію  і
                  магнію); тимчасова – вмістом гідрокарбонатів кальцію і магнію,
                  що при кип'ятінні порівняно легко випадають в осад; постійна –

                  концентрацією хлоридів і сульфатів кальцію і магнію. Твердість
                  води виражається в міліграм-еквівалентах або градусах. Кожному
                  градусу  твердості  відповідає  вміст  СаО  в  кількості  10  мг/л  або

                  еквівалентний  йому  вміст  МgО  у  7,1  мг/л.  Прийнято  вважати
                                                                                                        0
                                                                     0
                  воду,  що  має  твердість  меншу  10 ,  м'якою;  від  10  до  20 –
                                                                  0                              °
                  середньої  твердості;  від  20  до  30 –  твердою;  вище  30   –  дуже
                  твердою.
                         При  оцінці  фізичних  властивостей  пластових  вод,  що
                  контактують  із  вуглеводнями,  визначають  такі  показники,  як
                  густина,        в'язкість,      стиснення,         електропровідність,            радіо-

                  активність, температура, поверхневий натяг.
                         У породах розрізняють декілька видів підземних вод: вільна
                  гравітаційна,  капілярна,  сорбційно-замкнута,  стикова,  фізично

                  зв'язана  (рихло  зв'язана,  міцно  зв'язана,  пароподібна,  тверда,  у
                  вигляді  включень  у  мінералах),  хімічно  зв'язана    (цеолітна,
                  кристалізаційна, конституційна).
                         Вільна  гравітаційна  вода  міститься  у  водопроникних

                  пористих  або  тріщинуватих  породах  у  крапельно-рідкому  стані,
                  тобто  у  вільній  формі,  яка  передає  гідростатичний  тиск  і
                  пересувається під дією сили ваги. Саме цей вид вод є основним

                  об'єктом  для  вивчення.  Капілярна  вода  міститься  в  порах  і
                  тріщинах,  які  мають  розміри  капілярів.  Ця  вода  піддається
                  менісковим  силам,  а  при  суцільному  насиченні  передає

                  гідростатичний  напір.  Сорбційно-замкнена  вода  –  та  ж  вільна





                                                              139
   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151