Page 63 - 4272

РОЗДІЛ ІІ
СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

ЛЕКЦІЯ 6
Особистість і суспільство

План
6.1. Взаємозв'язок особистості і соціуму.
6.2. Соціалізація і формування особистості в дитячому і юнацькому віці.
6.3. Соціальна роль і статус особистості.
6.4. Соціальне життя особистості. Соціально-психологічна дезадаптація
особистості.

6.1. Психічні функції людини формуються в процесі її розвитку і
становлення в суспільстві шляхом засвоєння нею соціального досвіду. А
сам процес засвоєння розглядають як специфічну, властиву лише людині
форму психічного розвитку.
Людина є істотою біологічною, що володіє мовою, здатністю працювати, і
водночас істотою суспільною, якій необхідно спілкуватися і взаємодіяти з
іншими людьми. Особистість людини — специфічна, унікальна єдність
біологічного і соціального, система, в якій фізичне і психічне, природне і
соціальне утворюють нерозривний ланцюг.
Біологічна основа особистості охоплює нервову систему, систему
залоз, процеси обміну речовин, статеві відмінності, анатомічні особливості,
процеси дозрівання і розвитку організму; соціальний "контекст"
особистості зумовлюється впливом культури і структури спільностей, у
яких людина була вихована і до яких вона належить.
Особистість виражає належність людини до певного суспільства,
певної історичної епохи, культури, науки, традицій тощо. Поняття
"особистість" має сенс лише в системі суспільних відносин — там, де може
виявлятися соціальна роль чи сукупність ролей.
Суспільство — система соціальних зв'язків, сукупність усіх способів
взаємодії і форм об'єднання людей за конкретними інтересами, потребами,
взаємними симпатіями, відповідним типом діяльності та спілкування, що
виникають у процесі соціального життя і становлять цілісність.

63