Page 103 - 4264

значенням часу повдовжньої релаксації T 1 є те, що в неоднорідному колекторі,
де розріз виповнений прошарками глин, аргілітів та інших літотипів,
визначення коефіцієнтів пористості колекторів пов’язане з великими
труднощами і не завжди може бути здійснене з достатньою точністю за
результатами традиційних методів, в той час як величина T 1 визначена за
допомогою ЯМР обумовлена тільки флюїдом, що насичує колектор.
Таким чином, результати опробування ядерно-магнітних досліджень на
керновому матеріалі, відібраного із міоценових відкладів нафтогазових
родовищ Більче-Волицької зони, дозволили встановити ядерно-магнітні
характеристики порід, розробити методики вимірювання поздовжньої і
поперечної релаксації. Інформація про час поздовжньої і поперечної релаксації,
дозволила оцінити характер насичення порід-колекторів, визначити величину
зв’язаної води та коефіцієнт газонасичення продуктивних пластів.
За результатами дослідження часу поздовжньої релаксації T, розроблено
методику визначення пор порід-колекторів, без застосування ртуті. Такий
підхід до вивчення структури порового простору зменшує екологічну небезпеку
забруднення середовища ртуттю, дозволяє оперативно в процесі буріння
свердловини в масовому порядку оцінити тип колектора, визначити його
коефіцієнти нафтогазовіддачі.
Встановлені зв’язки індексу вільного флюїду із глинистістю дозволяють
визначити коефіцієнт об’ємної глинистості в породі і, таким чином, більш
достовірно оцінити літологічну характеристику геологічного розрізу. В цілому
ядерно-магнітні методи дослідження порід нафтогазових родовищ України
проведені вперше і показали високу ефективність та оперативність їх
застосування.

Контрольні запитання

1. У чому полягає фізична суть ядерно-магнітного каротажу. Перелічіть
параметри, що визначають передумови проведення ядерно-магнітного
каротажу.
2. Поясніть процес виникнення амплітуди сигналу вільної прецесії.
3. Якими параметрами характеризуються ядерно-магнітні процеси? Що
називають релаксаційними кривими, які чинники їх визначають? Назвіть
параметри, що характеризують ядерно-магнітні властивості гірських порід.
4. Як визначають характер насичення порід-колекторів за даними методу
ядерно-магнітного резонансу?
5. Як визначають структуру порового простору за даними методу ядерно-
магнітного резонансу?
6. Які геологічні задачі вирішують за даними ядерно-магнітного
каротажу та ядерно-магнітного резонансу?

102