Page 105 - 4264

інформативність геофізичних методів, є те, що газонасичення продуктивних
порід у інтервалах продуктивності невисоке і коливається в межах (60 - 70) %.
Петрофізичні дослідження кернового матеріалу, відібраного із продуктивних
пластів, дозволили встановити, що для газонасичених пісковиків міоценових
відкладів характерна висока глинистість, значення якої змінюється від одиниць
відсотків до 40 % [1, 45]. Визначення коефіцієнта залишкового водонасичення
дозволило встановити, що заглинізованість порід-колекторів міоценових
відкладів обумовила високу залишкову водонасиченість, в окремих випадках до
сорока відсотків. Дослідження керну, відібраного із порід з високою
залишковою водонасиченістю методом термогравіметрії (рис. 4.1), показали,
що до складу залишкової води входить кристалізаційна і адсорбційна вода.
Кількісну оцінку хімічно і кристалізаційно зв’язаної води проводили за
кривими диференціально-термічного аналізу (ДТА) і диференціально-
термографічного аналізу (ДТГ), які порівнювали з аналогічними кривими,
еталонів зразків чистих речовин, моногідрату оксолату кальцію (СаС 2О 4Н 2О)
та карбонату кальцію (СаСО 3). Характеристичні температури та відповідні
екзотермічні і ендотермічні процеси визначали за допомогою кривих ДТГ.
На основі результатів термогравіметричного аналізу експериментальних
даних еталонів і зразків керну, відібраних із міоценових відкладів, область
кривих, які характеризують величину зв’язаної води, можна розділити на три
характеристичні інтервали:
І інтервал — область випаровування і десорбції “вільної” і адсорбційної
0
фізично зв’язаної води t = (50 -165) C;

Рисунок 4.1 – Термогравіметричні характеристики хімічно зв’язаної та
кристалізаційної води в породах-колекторах міоценових відкладів

104