Page 104 - 4264

РОЗДІЛ 4
ГЕОФІЗИЧНІ ТА ПЕТРОФІЗИЧНІ ПАРАМЕТРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ
ОПТИМАЛЬНІСТЬ КОМПЛЕКСУ МЕТОДІВ ГДС

4.1 Петрофізичні та літологічні чинники і параметри методів ГДС,
які є основою оптимального комплексу ядерно-фізичних методів

Основні труднощі, які виникають під час визначення газоносності
міоценових відкладів газових родовищ Більче-Волицької зони
Передкарпатського прогину, пов’язані з тонким нашаруванням теригенних
порід та значною їх заглинізованістю як розсіяною, так і шаруватою.
Ефективність геофізичних досліджень обумовлена як товщиною прошарків, так
і апаратурними можливостями свердловинних геофізичних методів. У
колекторах, з потужністю піщаних прошарків від 0,2 м до 0,4 м, всі геолого-
промислові задачі вирішувались із достовірністю не нижче 0,7-0,8. Основною
особливістю продуктивної частини міоценових відкладів, як було сказано вище,

є висока заглинізованість. У наведених вище відкладах глини аргілітоподібної
практично немає, або спостерігається в поодиноких випадках, із прошарками
пісковиків потужністю (0,3-0,4) м. Відмічається переважна більшість піщаних
прошарків товщиною від долей міліметра до 0,1 м. Прошарки пісковиків, які
потенційно вважаються колекторами, не мають чітких границь із вміщаючими
породами. Границі контакту мають складну форму, внутрішня будова піщаних
прошарків також неоднорідна. Породи погано виносяться в керні, особливо із
піщаних пластів. Винесені на поверхню пісковики мають споріднені
властивості. В цілому винос керну із таких розрізів складає (70 - 75) %. Якщо
співставити гістограми розподілу основних петрофізичних і фізичних
параметрів та кореляційні взаємозв’язки (див. рис. 2.13), то можна встановити,
що петрофізичні параметри порід-колекторів міоценових відкладів по сусідніх
площах узгоджуються. В цілому вони є типовими для сармат-баденських
відкладів газових родовищ Більче-Волицької зони і суттєво відрізняються від
аналогічних, встановлених для пластів-колекторів гранулярного типу значної
потужності у крейдяних та юрських відкладах.
Петрофізичні залежності типу “геофізика-керн” не завжди є
інформативними для тонкопрошаркових відкладів, а тому такі фізичні
параметри як електричний опір, інтервальний час пробігу поздовжньої хвилі в
породі, подвійний різницевий параметр, визначені за даними геофізичних
досліджень свердловин, відрізняються від аналогічних, але визначених за
результатами лабораторних досліджень керну. Пояснюється це тим, що
методами ГДС реєструється осереднена характеристика тонких прошарків,
потужність яких змінюється в межах від перших сантиметрів до десятків
сантиметрів. Розміри зондів окремих геофізичних методів співставляються із
товщиною окремих прошарків.
Із геологічних факторів, які впливають на роздільну здатність, а також

103