Page 107 - 4264

можливих потенційних колекторів нафти і газу та оцінюючи ступінь
заглинізованості тонкопрошаркових теригенних розрізів. У зв’язку з цим,
проводили вимірювання природної гамма-активності порід за різних
технологічних режимів із різними лінійними масштабами та різною швидкістю
підйому свердловинного приладу. Реєстрацію кривих гамма-каротажу
проводили приладами типу СП-62 і ДРСТ-3 з використанням колімації датчика
та без колімаційного вікна.
З метою вибору оптимальної швидкості спуску приладів РК та
визначення оптимального часу їх інтегруючої комірки проведено відповідні
розрахунки на моделях пластів різної товщини. У результаті математичного
моделювання було отримано номограму (рис. 4.2), яка дозволяє вибрати
оптимальні режими гамма-каротажу в геологічних розрізах із різною товщиною
пластів. Для підтвердження отриманих розрахунків проведено цикл досліджень
в пошукових свердловинах Вишнянського газового родовища. Швидкість
реєстрації кривої ГК змінювалась у межах від 100 м / год до 300 м / год, стала
часу інтегруючої комірки вибиралась від 1,5 секунди до 6 секунд. Як видно із
кривих гамма-каротажу (рис. 4.3) отриманих за різних режимів досліджень,
найбільш оптимальний варіант проведення гамма-каротажу характерний для
швидкості 100 м / год та значенні часу інтегруючої комірки, що дорівнює 6
секунд. За таких режимів реєстрації деференціація кривої ГК суттєво змінилась,
відбулось зростання роздільної здатності апаратури ДРСТ-3, у порівнянні із
режимом реєстрації цією ж апаратурою при значеннях часу інтегруючої
комірки 1,5-3 секунди, та швидкості 250 м / год. Проведення повторних замірів
в свердловині 3-Вишнянська і 2-Вишнян-ська з дотриманням встановлених
оптимальних режимів реєстрації кривої ГК із застосуванням коліматора
шириною вікна 6 см з геометрією /2, підвищило інформаційну можливість
методу ГК та роздільну здатність апаратури ДРСТ-3. Направлена реєстрація
сумарного гамма-випромінювання дозволила виділити піщані прошарки
товщиною 6 см і більше. Достовірність отриманої інформації підтверджена
такими методами як боковий мікрокаротаж та мікрокаротаж, а також описом
керну відібраного за допомогою свердлячих керновідбірників.
Причиною заниженої інформативності методу гамма-каротажу без
застосування колімації вимірюючого датчика та невитримування певних
технологічних умов проведення досліджень є геометрія виміру у свердловині.
Глинисті прошарки, що виповнюють міоценові відклади мають загальну гамма-
активність, інтенсивність якої коливається в межах 20-27 мкР / год. Таким
чином, піщані прошарки, радіоактивність яких змінюється в межах (4 – 6) мкР / год,
перекриваються інтенсивністю радіоактивного поля глин, а інтервал
виповнений перешаруванням піщанистих та глинистих прошарків виділяється
як глинистий. Окрім цього, на форму кривої ГК впливає флуктуаційний
характер гамма-активності порід, що реєструється. З метою оцінювання її вели-
чини, проведено точкові заміри флуктуацій проти пластів глин і пісковиків. Як
видно із отриманих результатів, величина флуктуації складає відповідно 1,0 мкР / год
та 0,5 мкР / год при сталій інтегруючої комірки τ = 6 с.

106