Page 57 - 4262

континентами в зимові періоди здійснює поодинокі
H
коливання, що проходять по світовому часу (мінімум 4 ,
H
максимум 19 ). Помічено, що час вступу вертикальної
H
компоненти поля в максимум (19 ) приблизно співпадає з
H
полуднем (12 ) меридіана, який проходить через південний
магнітний полюс.
Кажучи конкретно, відмічаємо, що добовий хід
вертикальної компоненти поля представлений одним з двох
h h
типів коливань: поодиноким (мінімум 2 , максимум 18  20 )
h h h
чи подвійним (мінімум 4 , максимум 8 ; мінімум 12 ,
h
максимум 20 . Оскільки подвійне коливання поля переважає
тільки влітку, проходить за місцевим часом та різко спадає з
висотою, то вважають, що останнє викликається локальними
факторами.
Тут індекс H – відношення до світового часу, h – до
місцевого часу.
Тому, незважаючи на вказаний відступ, все ж
вважають, що добові варіації вертикальної компоненти поля
для всієї земної поверхні представляють собою поодинокі
коливання, які проходять за світовим часом, який на
континентах перекривається ходом за місцевим часом,
обумовленим локальними факторами.
Середня амплітуда добових варіацій вертикальної
компоненти поля над сушею більша, ніж над океанами, а саме:
над океанами вона рівна 22 B м, а над сушею 36 B в м
(правда, середня амплітуда на суші змінюється від місця до
місця в межах 8  66 B м). Крім того, амплітуда добових
варіацій взимку більша, ніж влітку.
Аналогічна картина спостерігається в добовому ході
горизонтальної компоненти телуричного поля. У зонах
високих широт переважає одиничне коливання, амплітуда
якого росте з широтою в нічний час. Над континентами
h
спостерігається подвійне коливання (мінімум 0 , максимум
h
h
h
7 ; мінімум 11 , максимум 16 ) з великою амплітудою в
денний час. Амплітуда варіацій телуричного поля змінюється
від місця до місця в межах 1  100 мB км .

57