Page 58 - 4262

Магнітне поле. На різних широтах добові варіації всіх
компонент магнітного поля як за формою, так і за амплітудою
відрізняються одна від одної, але на одній і тій же широті в
першому наближенні їх можна признати однаковими, якщо
розглядати їх поведінку за місцевим часом. Дійсно, для всіх
компонент поля в їх варіаціях переважає поодиноке
коливання, хоча гармонічний аналіз виділяє і більш високі
гармоніки (T  12 , г 8 , г 6 г ).
Меридіональна компонента в середніх і високих
h h
широтах має мінімум перед 12 і максимум перед 18 , а в
екваторіальній зоні – навпаки. Широтна компонента в
h
h
північній півкулі має мінімум біля 15 і максимум біля 8 (у
південній півкулі – навпаки). Вертикальна компонента має в
h
h
північній півкулі мінімум приблизно 12 і максимум біля 0
(у південній півкулі навпаки).
Амплітуда добових варіацій не перевищує 500 мке
(0,1 % середнього постійного поля), причому вона більша в
літні місяці та денні години в порівнянні відповідно з
зимовими місяцями та нічними годинами. Вона зростає на
(50 %) у роки, близькі до максимуму сонячних плям, і при
цьому не тільки в збуджені, але й у «спокійні» дні.
Амплітуда добових варіацій горизонтальної
компоненти залежить від магнітної широти, досягає
найменших значень між 30 – 40 широти та збільшується до
екватора і особливо до магнітних полюсів.
Місячнодобові варіації. Виділення місячнодобових
варіацій із геодобового ходу потребує тривалих спостережень
внаслідок їх малої амплітуди та близького періоду.
Місячною добою називається інтервал часу, який
проходить між двома послідовними проходженнями Місяця
через меридіан спостерігача; у середньому сонячному часі
s
тривалість місячних діб 20 h 50 m 28 , а місячного часу -
s
52 m 06 .
Електричне поле. Місячнодобові варіації
горизонтальної компоненти телуричного поля виявляють,
головним чином, подвійне коливання та мають амплітуду
порядка 0,1 амплітуди геодобових варіацій (удень більша, ніж
уночі).

58