Page 61 - 4262

повторюваність її максимумів відбувається приблизно через
30 днів, що пов’язано з періодом обертання глибинних зон
Сонця.
Виявляється, що протягом доби також є «спокійні»
h
h
h
h
(5  7 ) та «збуджені» години ( 20  22 ) геомагнітної
активності. Зіставлення магнітної та електротелуричної
активностей із полярними свяйвами дає високі коефіцієнти
кореляції. Це свідчить про те, що єдина геоелектромагнітна
активність тісно пов’язана з сонячною активністю.
Фізична природа та більш детальний опис сонячних і
місячних магнітних варіацій буде наведено в розділі 5.

2.4 Регіональні електричні поля Землі

2.4.1 Загальний стан електротелуричного поля

Спостережувані факти переконують нас у тому, що
електротелуричне поле можна розглядати як поле, збуджуване
локальними та регіональними факторами.
Локальні фактори розсіяні по всій поверхні Землі, їх
ефект є помітним у будь-якій значній за розмірами області, у
достатньому віддаленні від джерел його можна вважати
зникаюче малим.
Регіональний фактор діє одночасно в значній області (в
межах континенту чи океану), але його ефект у будь-якій
малій області слід визнати надзвичайно малим. Виходячи з
цього, можна розглядати спостережуване електротелуричне
поле як суму локального та регіонального полів, причому
перше, різко спадаючи в міру віддалення від свого джерела,
має практично обмежене поширення на земній поверхні, а
друге може спостерігатися одночасно на великих областях.
Зрозуміло, що із збільшенням масштабу вимірювальної
установки ефект регіонального поля, як правило, повинен
збільшуватися, а ефект локального поля – відносно
зменшуватися. Очевидно також, що в невеликій однорідній
області структура локального поля буде неоднорідною, а
структура регіонального поля однорідною.
Спостереження показують, що локальне поле,
очевидно, витримує постійний стаціонарний режим, хоча в
деяких спеціальних випадках можуть мати місце варіації,

61