Page 49 - 4262

повинні виникати струми провідності. У незбуджених
областях прямі та обернені методи дослідження дають добре
співпадаючі результати і показують, що в цих областях дійсно
мають місце нисхідні вертикальні струми провідності.
Припускаємо, що на всій земній поверхні є середнє нормальне
поле E , тоді, виходячи з неперервності нормальної
on
компоненти густини струму та елементарного закону Ома,
легко підрахувати середню густину нормального струму
провідності, який виявляється рівним (на будь-якій висоті)
2
2
j   E  1800 ел с  см   3 мкA км ,
0 n 0 0 n
8
2
чи повний нисхідний струм ( S  5, 1 10 км )
3
І   1500 A.
Струм такої величини практично через декілька хвилин
скомпенсував би негативний заряд земної кулі. І, відповідно,
атмосферно-електричне поле Землі повинно було б зникнути.
Але існування атмосферно-електричного поля, у середньому
незмінного протягом досить довгого періоду часу, є
безсумнівним фактом.
Як вирішити це протиріччя? Для цього слід вирішити
проблему джерела, розвитку та зберігання атмосферно-
електричного поля Землі.
Проблема притоку. Звертаючись до основного
рівняння поля, бачимо, що існування стаціонарного поля в
провідній атмосфері може бути забезпечене тільки наявністю
стороннього фактора E  c .
 c
Нам слід мати просторово розприділене поле E таке,
щоб у кожній точці E  c   E 0 n .
Ще в 1899 р. Ельгестер і Гейтель, спираючись на
відому властивість іонів u  u , думали, що завдяки більш

швидкій дифузії негативних іонів через земну поверхню, на
ній утворюється необхідний подвійний шар, із повітряним
додатно зарядженим і розсіяним шаром. Виявилось, що поле
цього сферичного подвійного шару надзвичайно мале:
 c
E  E .
0 n

49