Page 44 - 4262
P. 44

Порододисперсний       шар     (четвертинні    відклади)
           покриває стратиоболонку Землі, куди входять породи різних
           геологічних епох.
                  Як  утворилась  тверда  стратиоболонка?  Під  дією
           гравітаційного поля Землі на її камяній оболонці, як на основі,
           осіла  потужна  товща  осадів  механічного,  хімічного  та
           органічного  походження.  Ці  осади  (глини,  піски,  вапняки)  з
           плином часу під дією тиску та температури перетворювались
           у  щільні  осадові  (камяні)  породи,  утворюючи  шарувату
           оболонку  Землі  –  тверду  стратиоболонку  з  потужністю
           порядка  декількох  кілометрів.  Залежно  від  глибини  в  цій
                                                 3
           оболонці тиск змінюється від 1 до 10  атм., температура - від
           середньої  річної  до  плюс  100  С  і  більше.  Породи
           стратиоболонки  в  одних  районах  залягають  більш  чи  менш
           горизонтально (платформи), а в інших – порушені та складені
           в  складки  (геосинкліналі).  У  геосинкліналях,  поряд  з
           осадовими, трапляються вивержені породи.
                  Для  порід  стратиоболонки,  які  перебувають  в
           колоїдному  стані,  характерна  нова  суть  провідності.  Дійсно,
           колоїдні частинки ( 2   4 10  6  см ), які є в розчині, адсорбують
           йони розчинника; колоїдні частинки заряджені і тому оточені
           хмарою  іонів  протилежного  знака  розчинника.  За  наявності
           поля виникає електрофорез; колоїдні частинки переміщуються
           та  переносять  речовину  в  одному  напрямку,  а  іонні  хмари
           розчинника залишаються нерухомими. Так отримується іонна,
           але  не  електролітична,  а  електрофорезна  (одностороння)
           провідність.  Але,  враховуючи  йони  розчинних  солей,  ми
           спостерігаємо  в  стратиоболонці  два  види  провідності.  У
           багатьох     районах,      де     піщано-глинисті      відклади
           стратиоболонок      є   досить     вологими,     верхній    шар
           стратиоболонки, як правило, володіє високою провідністю  
           в порівнянні з більш глибокими шарами.
                  Стратиоболонка  є  об’єктом  багатьох  геоелектричних
           досліджень     із   визначеними      практичними      задачами.
           Стартиоболонка      переходить    у    товщу    метаморфічних
           кристалічних  порід,  де  у  звязку  з  великими  глибинами,
           тиском і температурами змінюється мінеральний склад порід
           та їх якісний стан. Мінерали, стійкі в умовах низьких тисків і



                                           44
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49