Page 162 - 4262

прикладів польових систем спостережень, що задовольняють
ці вимоги, небагато, однак на даному етапі ми перебуваємо
лише на самому початку шляху, і є перспективи їхнього
розвитку.
З викладеного зрозуміло, що точна векторна
імпедансна тотожність (6.7) для гармонічних полів на
замкнутій границі розділу й узагальнене рівняння імпедансів
(6.10), у загальному випадку, містять два скалярних параметри
(імпедансу), окремим випадком яких є наближені гармонічні
умови Ритова – Леонтовича. Це векторна імпедансна
тотожність (6.7) породжує два незалежні уявні поверхневі


(тангенціальні) вектори A і B . Їх ортогональність і рівність
норм дає два точних скалярних рівняння поверхні
розсіювання гармонічного електромагнітного поля, що
визначають її в термінах унітарного (неевклідового)
векторного простору другої розмірності, у якому задано
скалярний добуток векторів. Акцент робиться на можливості
використання цих рівнянь поверхні, що розсіює, при розв’язку
обернених багатовимірних задач магнітотелуричного і
локального магнітоваріаційного зондування. При цьому, на
відміну від класичного підходу, для розв’язку цієї задачі
пропонується використовувати як основну, базову
інформацію не синтезоване магнітне поле, а „довжину”


уявних поверхневих векторів A і B . Істотно, що в цьому
випадку з'являється можливість використання інформації про
розподіл усіх компонентів електромагнітного поля на
розглянутій границі розділу середовищ.
Варто помітити, що твердження, яке часто трапляється
в літературі, про універсальність моделі тензора імпедансу
при описі магнітотелуричного процесу, засноване на існуванні


лінійного співвідношення E   H , що трактується як
Z
 y
математична теорема, отримана в припущенні, що первинне
поле можна наблизити полем плоскої хвилі, що нормально
падає на границю розділу „земля – повітря”, найчастіше
виявляється неправильним при спробі його визначення з
реальних даних спостережень.
Безсумнівно, модель тензора імпедансу – це наближена
модель, у рамках якої коректна постановка задачі обробки
експериментальних даних дуже проблематична.

162