Page 148 - 4262
P. 148
n H n n E n E n . (6.7а)
2
2
2 2
Нагадаємо, що n E n E , n H n H ,
n H n H , n E n E , n H n H
Скориставшись, далі, формулою зв'язку нормальної
складової комплексної амплітуди H n з тангенціальним
компонентом електричного поля E на границі S 0
n rot E 1 1
H n H n E E n (6.9)
n
i i i
0 0 0
і беручи до уваги рівність (6.7), знаходимо
i H n H n H n n
0 n
(6.10)
H H H n H n .
Співвідношення (6.10) може бути названо
узагальненим рівнянням імпедансів, якщо вважати
невідомими і визначними скалярні параметри імпедансного
типу і та їхні горизонтальні градієнти, а інші величини H n,
H , H і, відповідно, H і H n , що виходять зі
n
спостережень. Рівність (6.10) узагальнює відому
асимптотичну формулу Ритова
i 0 H H , (6.11)
n
де –скалярний імпеданс Ритова – Леонтовича.
Форма і простота узагальненого рівняння імпедансів
(6.10), точної векторної поверхневої умови (6.7), а також
наближеної рівності Ритова (6.11), дозволяють зробити ряд
нетривіальних геоелектричних висновків. У першу чергу, це
зауваження відноситься до узагальнення й об'єднання теорії
класичних методів локальних геоелектричних досліджень –
магнітотелуричного зондування, глибинного геомагнітного
зондування і магнітоваріаційного зондування з використанням
просторових похідних поля. Важливо, що в цьому випадку
експеримент цілком і однозначно здійснюється в термінах
148