Page 145 - 4262
P. 145

збудження  неоднорідного  розрізу  системою  замкнутих
           струмів  у  локальній  області  непровідної  атмосфери  відбиває
           лише  частковий  і  специфічний  аспект  проблеми  й  у
           загальному випадку не змінює суті справи.
                  Критичний чи ключовий момент даного розгляду – це
           та обставина, що отриманий у рамках цієї теорії результат не
           поширюється  на  сферичну  модель,  у  якій,  по  суті,  і
           відбувається  формування  МТ  -  відгуку,  що  спостерігається.
           Як  відомо,  електродинаміка  сферичних  джерел  (струмів,  що
           течуть в іоносфері і сферично шаруватій Землі) притаманна та
           властивість, що в ній поряд з індукцією, з'являються ще два
           типи  збудження  –  генерація  тороїдального    магнітного  поля
           сферичними  (I   і  I )  компонентами  струму  в  іоносфері  та
           динамо збудження. Індукція і динамо в цій моделі одночасно є
           полеутворюючими       факторами     відповідно    до    теореми
           Т. Каулінга.  При  цьому  як  найважливіший  критерій
           одномодальності      поля    МТ-варіацій,     точніше     їхньої
           приналежності  до  поля  магнітного  типу,  варто  визнати
           локальність  їхніх  магнітосферно-іоносферних  джерел,  а  не
           малу  щільність  струмів  через  слабко  провідну  атмосферу.
           Останніх може і не  бути зовсім. У цьому  контексті здається
           очевидним,  що  класичні  уявлення  електродинаміки  про
           дальню зону і плоску хвилю, у загальному випадку в рамках
           розглянутої моделі не можуть бути справедливі. Таким чином,
           треба  переглянути  існуючи  представлення  щодо  технології
           МТ спостережень, засобів обробки та зображення результатів,
           а також  стратегії моделювання й інверсії.

                 6.3 Точні локальні умови імпедансного типу для
                 гармонічних полів на замкнутій границі розділу
                                     середовищ

                  Припустимо,  що  замкнута  поверхня  S 0  обмежує
           неоднорідне середовище з довільним розподілом провідності
           γ.   Електромагнітні     поля    в   провідному     середовищі
           (квазістаціонарне  наближення)  задовольняють  рівняння
           Максвелла

                            rot  H   E   I    rot E   i H ,                   (6.4)
                                          0


                                           145
   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150