Page 18 - 4241

пакування продукції, відвантаження продукції на транспортні засоби, експедирування,
зберігання продукції на різних етапах розподільчого ланцюга.
Мережа, через яку здійснюється розподіл матеріального потоку є значним елементом
логістичної системи. Побудова мережі розподільчих центрів суттєво впливає на витрати, які
виникають у процесі доведення товарів до споживачів, а через них і на кінцеву вартість
реалізованого продукту.
Розподільчий центр — це складський комплекс, який отримує товари від підприємств-
виробників або від підприємств оптової торгівлі (наприклад, які знаходяться в інших
регіонах країни або за кордоном) і розподіляє їх більш дрібними партіями замовникам
(підприємствам дрібнооптової та роздрібної торгівлі) через свою або їх товаропровідну
мережу.
Визначення найбільш вигідної кількості розподільчих складських центрів доцільно
пов’язувати з оптимізаційною задачею: якщо збільшити кількість розподільчих складів у
товаропровідній мережі, витрати на транспорт та оформлення замовлень знижуються,
витрати на утримання складських запасів зростають, а загальні витрати досягають мінімуму
за деякої кількості розподільчих складів п.
В  min  В ; В ; В ; В ; В , (3.3.1)
Р д  д  у е У
де В р – витрати системи розподілу; В д+ – витрати з доставки товарів на склади; В д- – витрати
з доставки товарів із складів; В у – витрати на утримання товарів на складах; В е – витрати з
експлуатацією складів; В У – витрати, пов'язані із управлінням розподільчою системою.
Задачу розміщення розподільчих центрів можна сформулювати як пошук оптимального
рішення або ж як пошук субоптимального (близького до оптимального) рішення. Наукою і
практикою вироблені різноманітні методи вирішення задач обох видів
Метод визначення центру ваги (використовується для визначення місця розташування
одного розподільчого .центру). Для цього використовується метод накладення мережі
координат на карту потенційних місць розташування складів. Система мережі дає
можливість оцінити вартість доставки від кожного постачальника до ймовірного складу І від
складу до кінцевого споживача, а обирають варіант, який визначається як центр маси.
Координати центру ваги вантажних потоків (Х склад, У склад), тобто точки, у якій може
бути розташований розподільчий склад, визначають за формулами:
n
 В і  Х і
X  1  і , (3.3.2)
склад n
 B i
 i 1
n
 В і Y і

Y   і 1 , (3.3.3)
склад n
 B i
 i 1
де Ві — вантажообіг і-го споживача; Х iY i — координати і-го споживача; N – кількість
споживачів.
Метод пробної точки. Дозволяє визначити оптимальне місце розташування
розподільчого складу у випадку прямокутної конфігурації мережі автомобільних доріг на
ділянці, яка обслуговується. Суть методу полягає у послідовній перевірці кожного відрізка
ділянки, яка обслуговується.
Пробною точкою відрізка називається будь-яка точка, що розташована на цьому
відрізку і не належить до його кінців.
Лівий вантажообіг пробної точки – вантажообіг споживачів, розташованих на всій
ділянці обслуговування ліворуч від цієї точки,
Правий вантажообіг пробної точки – вантажообіг споживачів, розташованих праворуч
від неї.

17