Page 14 - 4241

3.2 Організація та управління матеріалопотоками у сфері виробництва

Виробнича логістика охоплює функціональну сферу безпосереднього виробництва як
процесу виготовлення і охоплює процеси від початку виробничого процесу до передання
готової продукції у підсистему логістичного розподілу і збуту, в тому числі виробниче
транспортування сировини, матеріалів, комплектуючих тощо, а також виробниче
складування.
Головна мета виробничої логістики – це комплексне планування та управління
матеріальним потоком у процесах виробництва, виробничого транспортування і складування
та відповідним інформаційним потоком з метою забезпечення витратної та часової
оптимізації характеристик матеріального потоку.
При побудові логістичного ланцюга підприємства необхідно визначити
потужності сфери виробництва або переробки сировини та основних її характеристик
на основі визначення рівня використання виробничих потужностей та рівня
завантаження основного та допоміжного обладнання, визначення рівня гнучкості
обладнання, визначення типу виробничого процесу, визначення обсягу запасів
незавершеного виробництва, вибору оптимального принципу організації руху
матеріальних ресурсів на виробничих дільницях. Для вирішення даного завдання
пропонуються наступні інструменти.
Підвищенні організованості процесів виробництва можливе через реалізацію основних
принципів організації виробництва:
− спеціалізація – диверсифікація;
− стандартизація – універсалізація;
− прямоточність – невизначеність;
− безперервність – перервність;
− паралельність – послідовність;
− пропорційність – резервування;
− надійність – гнучкість;
− ритмічність – аритмічність.
Визначення логістичного циклу підтримки виробництва. Цикл підтримки виробництва
охоплює передбачений графіком внутрішнього переміщення і зберігання, рух матеріальних
ресурсів в межах підприємства, який характеризується високим рівнем контролю. Даний
цикл складається з: заготівельного; обробного; збирального; інженерного обслуговування.
Ефективність взаємодії цих етапів визначається на основі орієнтування на тягнучу стратегію
організації циклу підтримки виробництва, яка на відміну штовхаючої стратегії надає
гнучкості логістичні системі, забезпечує узгодженість попиту і пропозиції за рахунок того,
що її робота не можлива раніше надходження замовлення.
Цикл підтримки виробництва на основі тягнучої стратегії базується на системі "точно –
вчасно", яка є конгломератом шести відносно самостійних концепцій, що можуть
використовуватися на всіх етапах виробництва: мінімізації розмірів партії виробництва;
вирівнювання та завантаження потужностей; раціональне розміщення виробничого
обладнання; статистичний контроль якості технологічного процесу; ефективне усунення
проблеми виробництва; командний підхід.
Показником який характеризує ефективність виробничого процесу є тривалість
виробничого циклу та продуктивність, яка вимірюється кількістю виробленої продукції за
одиницю часу. Час виробництва складається із часу на робочі процеси, часу технічного
обслуговування і часу перерв. З позицій логістики тривалість виробничого циклу повинна
забезпечувати максимальне завантаження виробничих потужностей і мінімальний простій
робочих місць. Складовою виробничого процесу є технологічний процес, який враховує:
технічні характеристики виробу; технологію виробництва; технологічне обладнання;
відповідні кадри; нормативи витрат сировини; затрати на виробництво.

13