Page 11 - 4218

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
проникнення в матеріал. Для народного майстра характерні Максим’юк М. Безцінні скарби
спостережливість і філософська оцінка та аналіз навколиш- нашого краю. Пам’ятки архітектури
нього світу і карпатської природи, бажання пізнати її закони та містобудування / М. Максим’юк.
й перенести на свої архітектурні творіння. — Надвірна: Надвінянська друкарня,
Тисячолітня історія Галицької церковної архітектури 2006. — с. 77.
розкриває перед нами величезне розмаїття як монументаль-
них мурованих храмів та соборів, так і величавих та камер-
них дерев’яних церков, побудованих у традиціях української
народної архітектури. До Державного реєстру нерухомих
пам’яток архітектури України занесена 151 споруда (Поста-
нова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року №
928). серед них є унікальні автентичні дерев’яні церкви: Різд-
ва Пресвятої Богородиці в смт. Ворохта 1615 року, дзвіниця і
церква св. Миколая 1760 року в селі сливки Рожнятівського
району, святодухівська церква 1598 року і Різдва Пресвятої
Богородиці хІІ–хІV століть в місті Рогатині та чимало інших.
Відомий художник, академік І. Грабар так піднесено-уро-
чисто змальовував українську церкву: «Ось де самобутнє мис-
тецтво Прикарпатської Русі торжествує своє найвище досяг-
нення! Тут, у цих легкозлітаючих до неба струнких силуетах
храмів, у дитячій простоті їх конструкцій, що надає їм вигляду Церква Різдва Пресвятої Богородиці
дивовижних іграшок, виявилася вся надзвичайна чарівність в смт. Ворохта Івано-Франківської
цього справді народного мистецтва». Кращі зразки храмів від- області.
значаються ошатністю та красою своїх форм при простоті кон-
структивного рішення, гармонійним співвідношенням частин
споруди і всіх її елементів при лаконічній строгості та доско-
налості.
Підвалини архітектурної школи Прикарпаття закладені
як народними зодчими, так і професійними архітекторами.
Наприклад, у 1922–1924 рр. будувався за проектами архітек-
тора О. Лушпинського, церква св. Параскеви у Фітькові зве-
дена 1928 року за проектом відомого у Галичині львівського
архітектора Євгена Нагірного, храм Благовіщення Пресвятої
Богородиці в заріччі спроектував 1930 року архітектор Лев
Левинський.
У першій половині хх ст. поряд із народними майстра-
ми працювали талановиті архітектори: Ф. януш, я. Кудель-
ський, А. захаревич, І. Левинський, я. Лемпіцький, Р. Меус,
Г. Шльосс, А. Каменобродський, Т. Ковальський, Г. Вайтцман, Церква в с. Татарів Івано-Франків-
Т. Тальовський, Є. Баудіш, Г. Кошиць, К. заремба, В. Мюльн, ської області.
Ю. Лапіцький та інші, які є авторами споруд, що залишаються
бути окрасою міста станіславова – Івано-Франківська й області.

11