Page 7 - 4218
P. 7

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
       в цілому, гармонійно об’єднавши всі його складові: функціо-
       нально-прагматичні, матеріально-фізичні, соціальні та емоцій-
       но-художні.
            Народні майстри, будівничі й професійні зодчі, враховую-
       чи тенденції та смаки замовників, можливості й розвиток про-
       дуктивних сил і технічні досягнення епохи, в котрій творили,
       прагнули досягти досконалості та довершеності в архітектурі.
            Війни, руйнування, кон’юнктурні інтереси окремих кла-
       нів та осіб завдавали непоправної шкоди архітектурі Прикар-
       паття. Достатньо лише згадати сотні зруйнованих радянською
       владою храмів, унікальних пам’яток історії та культури, які
       не вписувались у комуністичну «ідеологію та культуру». У
       цьому аспекті неоціненною є праця дослідників архітектурно-
       мистецької спадщини краю, котрі з крупинок на основі архів-
       них та літературних джерел, археологічних розкопок віднови-
       ли загублені історією пам’ятки, встановили взаємозв’язки та
       закономірності розвитку народної культури реґіону.
            Формування архітектурного середовища Прикарпаття від-
       бувалося впродовж століть і обумовлене чинниками, які мають
       складну соціальну, економічну, історичну та культурно-мис-
       тецьку складові. Історія реґіональної архітектури, витоки якої
       йдуть з часів становлення Галицько–Волинської держави, відо-
       бражена у дослідженнях відомих краєзнавців В. Грабовецького,
       П. Арсенича, Ю. Целевича, з. соколовського, В.  Шпільчака,
       В. Головатого та інших. Наявні напрацювання дають змогу про-
       слідкувати процес становлення архітектури краю як самобут-
       нього унікального середовища життєдіяльності прикарпатців,
       зі специфічними умовами та способом загосподарювання, тра-
       диціями народного будівництва і культури, етнічними особли-
       востями. саме з аналізу автентичної архітектури дізнаємося про
       самобутню культуру, побут, мистецтво місцевого народу, його
       вірування і традиції. Власне, такі факти вказують на актуаль-
       ність демонополізації підготовки архітекторів, творення реґіо-
       нальних шкіл, які б повніше врахували та розкрили в підготов-
       ці архітектурних кадрів ці особливості.
            Той величезний пласт архітектурно-мистецької спадщи-
       ни, який закладався народними майстрами – будівничими і
       професійними зодчими,  став фундаментом, на якому форму-
       ється реґіональна архітектурна школа. Чимало талановитих
       зодчих залишило свої творіння на мальовничій землі краю. На
       основі досягнутого ними були закладені підвалини сучасної ар-
       хітектури, а пізніше і реґіональної архітектурної школи. сьо-


                                                                          7
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12