Page 6 - 4218

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
на отримання комплексного утилітарно-художнього творіння і
створення архітектурного образу, який принципово відрізня-
ється від образів інших видів мистецтв.
В історії цивілізації зодчество завжди займало особливе,
домінуюче місце серед інших мистецтв, втілюючи фундамен-
тальні ідеї своєї епохи та переносячи їх на століття вперед.
самоцінність образу архітектурної споруди продовжує жити і
працювати на глядача навіть за умов, коли зникають чи транс-
формуються причини, що спричинили їх появу – це одна з
основних властивостей, які синтезують архітектуру з іншими
видами мистецтв.
Архітектура виконує також інформативну функцію, яка
має не лише загальнокультурний зміст, а й ідейно-художній та
емоційно-естетичний. Таким чином, вона задовольняє не лише
утилітарні потреби суспільства засобом матеріальних струк-
тур, а й забезпечує необхідні сприятливі умови для здійснення
процесів, необхідних соціуму.
У реґіональній архітектурі, крім основних законів об-
разного формотворення, функціонують додаткові впливи,
оскільки на території певного регіону проживають різні ет-
нічні групи. Кожен етнос є носієм своєї культури, мистецтва
та характерної архітектури, адаптованої до місцевих природ-
но-кліматичних умов, господарської діяльності, геополітичної
складової і навіть менталітету мешканців. Велике покликання
зодчих грамотно і виважено врахувати всі наявні складові при
розробці стратегій розвитку на перспективу та в повсякденній
проектній роботі.
Одним із неповторних регіонів є Прикарпаття, сучасна
архітектура якого служить ланкою неперервного ланцюга в
системі образного формотворення, який видозмінюється в часі.
Основні характеристики архітектури обумовлені також ланд-
шафтно-просторовими відмінностями. Отож «середовище» –
ключове поняття методів, результатів і цілей творчої діяльнос-
ті архітекторів, котрі формуються сьогодні як фахівці.
Раніше люди творчих професій — архітектори, художни-
ки, ремісники, – працюючи над своїми творіннями, вирішу-
вали в основному локальні завдання, загальна ж конструкція
створюваної ними «другої природи» – середовища життєді-
яльності людини – формувалась стихійно. Нині значно роз-
ширилися горизонти просторового сприйняття середовища.
Крім задоволення потреб окремих членів суспільства, необхід-
но вирішити проблему проектування життєвого середовища

6