Page 10 - 4218

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
національну єдність форм життя, «гідно увійти в Європу» і
репрезентувати образ життя українського народу, світ його
ідей спроможна тільки архітектура, яка має власну виразну
мову. У створенні такої формально-образної мови архітектури
неможливо переоцінити значення академічної освіти. Ради-
кальна перебудова сучасної архітектурної школи відповідно до
актуальних соціокультурних вимог має не тільки важливе те-
оретичне значення, а й великий практичний сенс у вирішенні
загальних і окремих завдань української архітектури.
Упродовж багатьох століть здійснювався складний процес
Шаповал Н. Г. Прикладна тео- формування ідентичності української архітектури майстрами
рія архітектурної композиції : навч. – будівничими та професійними зодчими. Прикарпатська зем-
посіб. / Н.Г. Шаповал. — К. : КНУ- ля прикрашена чудовими зразками архітектурних творів, що
БА, 2000. — с. 9.
слугували людям, створюючи не лише умови для життєдіяль-
ності суспільства, а й утверджуючи віру, традицію та культуру
нації. Реґіональна архітектура має унікальні художньо-ком-
позиційні, конструктивні та типологічні особливості, які удо-
сконалювалися від покоління до покоління. Шліфуючи май-
стерність будівничого й мистецький смак зодчого, формувався
неповторний образ Галицької архітектури, витоки якої йдуть з
часів становлення Галицько–Волинської держави.
Вона стала об’єктом вивчення та дослідження для бага-
тьох науковців, духовенства й пошановувачів архітектурно-
мистецької спадщини, вона збагатилася завдяки фундамен-
тальним дослідженням Володимира та Данила Щербаківських,
М. Драгана, Г. Павлуцького, В. січинського, с. Таранушенка,
В.Кричевського, сучасним дослідникам: І. Могитичу , я. Та-
расу, І. Довгалюку, А. Данилюку, В. Мельнику та багатьом
іншим, які провели велику дослідницьку, наукову та просвіт-
ницьку роботу в царині вивчення і збереження архітектурної
спадщини західної України, яскравою сторінкою якої є са-
кральна архітектура реґіону.
На теренах Прикарпаття залишило нащадкам свій твор-
чий архітектурний спадок чимало талановитих народних май-
стрів – будівничих. Так, храм св. Дмитрія в селі Білі Ослави
Надвірнянського району 1835 року змайстрували теслі Іван
Биряк, Григорій Бойків, Василь Щерб’юк під керівництвом
семена Костіва. Церкву в селі стримба 1840 року збудував Ми-
храм святого Пророка Іллі монасти- хайло Момот, храм святого Пророка Іллі для монастиря отців-
ря отців-студитів в селі Дора, Надвір- студитів в селі Дора 1938 року звели теслі І. яворський та П.
нянського району, Івано-франківської Григорчук. Незважаючи на аматорський підхід у роботі май-
області. стра-будівничого, відчуваємо його глибоку одухотвореність,

10