Page 66 - 4217

Глава 4
ВТРАТИ ПОТУЖНОСТІ В ЕЛЕКТРОПРИВОДАХ
ПОСТІЙНОГО ТА ЗМІННОГО СТРУМУ
4.1 ВТРАТИ ПОТУЖНОСТІ В ЕЛЕКТРОПРИВОДАХ У
СТАЛОМУ РЕЖИМІ

Основні положення та методичні рекомендації
Втрати потужності в електродвигунах умовно можливо
поділити на постійні та змінні втрати, тобто
P   P   P ,
 K V
(4.1)
де P — постійні втрати,
K
P - змінні втрати.
V
Під постійними втратами потужності маємо на увазі
втрати, які не залежать від навантаження двигуна. До них
відносяться втрати в сталі магнітопроводу, механічні втрати
від тертя в підшипниках, вентиляційні втрати. Для двигуна
постійного струму незалежного збудження до постійних втрат
відносяться також втрати в обмотці збудження, а для
асинхронного двигуна втрати в обмотці статора від струму
намагнічування. Постійні втрати ще можна було б назвати
втратами неробочого ходу.
Постійними їх називають тому, що раніше найбільш
розповсюдженим був некерований електропривод, для якого
звичайно вони незмінні і дорівнюють номінальним постійним
втратам. В дійсності, у керованому електроприводі постійні
втрати не є незмінними, а залежать від швидкості двигуна,
амплітуди та частоти напруги живлення.
Під змінними втратами маємо на увазі втрати, які
відбуваються в міді обмоток двигунів при проходженні
обмотками змінного (у загальному випадку) струму на
вантаження.
Номінальні втрати потужності визначаються як

65