Page 51 - 4207
P. 51

дадаїстів в літературі – набір звуків, уривки слів, у живопису
               – хаотичне переплетення ліній, кольорових плям. Д. виник у
               роки першої світової війни у Швейцарії (Т. Туара, Р. Гюльзе-
               нбек),  згодом  поширився  у  Франції  (А.  Бретон,  Ж.  Кокто),
               Німеччині (Р. Гаусман, Г. Грос).
                    Декор – система, сукупність декоративних елементів,
               прикрас.
                    Деметра – в грецькій міфології спочатку богиня родю-
               чості і хліборобства, пізніше покровителька шлюбу та родин-
               ного життя. У римлян Д. ототожнювали з Цецерою.
                    Демос – вільне повноправне населення у рабовласниць-
               ких державах Стародавньої Греції, складалося з ремісників і
               дрібних землеробів і протистояло аристократії – евпатридам.
               Поняття «Д» згодом почало вживатися в значенні “народ”.
                    Динаміка культури – зміна культури, опис культури в
               русі, ті засоби, механізми та процеси, що ведуть до трансфо-
               рмації культури.
                    Диптих  – 1)  У  давніх  греків  –  вкрита  воском  дощечка
               для письма. 2) Дві картини, пов’язані одним задумом.
                    Дифірамб  –  1)  Урочиста  хорова  пісня  у  Стародавній
               Греції на честь богів  і героїв. Пізніше  – літературна форма,
               близька до  оди, гімну. 2) В переносному значенні  – перебі-
               льшена похвала.
                    Діадема – 1) головна пов’язка у давньогрецьких жерців;
               прикраса для голови у князів і царів за середньовіччя – сим-
               вол влади. 2) Жіноча дорогоцінна прикраса для голови у ви-
               гляді невеликої відкритої корони.
                    Діахронічний підхід до аналізу культури – дослідниць-
               кий підхід, головною вимогою якого є викладення явищ, фак-
               тів, подій у хронологічній послідовності.
                    Дольмени  –  стародавні  поховальні  споруди  з  кількох
               великих кам’яних брил і плит, поставлених вертикально і пе-
               рекритих  зверху  горизонтальною  плитою.  Д.  належать  до
               енеоліту,  бронзового  і  частково  залізного  віків.  Поширені  в
               приморських областях Європи, Півн. Африки, Індії, на Чор-
               номорському узбережжі Кавказу та в Криму.
                    Егіда – у давньогрецькій міфології щит Зевса. “Під егі-
               дою” – під захистом, під покровительством.
                    Ейкумена (Ойкумена ) – за уявленням давніх греків –
               населена територія землі з Елладою в центрі. 2) Сукупність
                                             51
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56