Page 52 - 4207
P. 52

населених людиною областей землі.
              Екзогамія – за первісного ладу звичай, за яким заборо-
         нялися  шлюби  між  людьми  однієї  родової  групи,  фратрії.
         Протилежне – ендогамія.
              Еклектизм, ектектика – 1) Філософська течія, що ви-
         никла у ІІ ст. до н.е на базі механічного поєднання матеріалі-
         стичних поглядів з ідеалістичними.
              2) В архітектурі та образотворчому мистецтві – механіч-
         не єднання різнорідних художніх елементів.
              Експресіонізм – одна з течій в літературі і мистецтві XX
         ст. Суб’єктивний світ художника Е. проголосив єдиною реа-
         льністю,  а  вираження  його  –  головною  метою  мистецтва.
         Суб’єктивно-ідеалістичні настанови Е., хвороблива напруже-
         ність емоцій, почуття приреченості вели до ірраціональності,
         викривлення зовнішнього світу. Поширеним явищем Е. став у
         Німеччині після першої світової війни.
              Еллада – в давнину спочатку назва невеликої території
         у Фессалії, батьківщині еллінів, пізніше – Середньої Греції, а
         приблизно з VII ст. до н.е. – всієї Греції.
              Еллінізм – період в історії Сх. Середземномор’я, Перед-
         ньої Азії і Причорномор'я з часу завоювання Олександра Ма-
         кедонського (IV ст. до н.е.) до 30-х р.р. н.е. Для елліністичних
         держав, які утворилися в той час (монархія Птолемеїв, царст-
         во Селевкідів, Македонія та інші), було характерне поєднання
         елементів давньосхідної монархії з елементами грецького по-
         лісу.  Культура  Е.  була  синтезом  давньогрецької  і  східної
         культур.
              Ерехтейон  –  храм  Афіни  і  Посейдона  на  акрополі  в
         Афінах,  пам’ятка  давньогрецької  архітектури.  Збудований  в
         421-406 рр. до н.е.
              Ескулап  –  лат.  назва  грец.  бога  лікування  Асклепія,
         культ  якого  був  перенесений  в  Рим. Переносно,  найчастіше
         іронічно – лікар, медик.
              Етруски – давні племена, які в І тис. до н.е. населяли
         півн.-зах. Апенінського півострова. Питання про походження
         й  мову  Е.  не  з’ясовано.  Переважну  більшість  мовних
         пам’яток Е. становлять короткі написи власних назв. Е. пись-
         мо лягло в основу латинського алфавіту. В VII-VI ст. до н.е.
         населяли Серед. та Півд. Італію, о. Корсика. В V-III ст. до н.е.


                                       52
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57