Page 53 - 4207

підкорені Римом, в I-му ст.до н.е. остаточно зійшли з істори-
чної арени.
Євангеліє – ранньохристиянські твори, що оповідають
про земне життя Ісуса Христа. Частина Біблії.
Єзуїти – члени католицького чернечого ордену “Товари-
ство Ісуса”, заснованого в 1534 р. для зміцнення папської
влади і боротьби проти Реформації, які не гребували ніякими
засобами для досягнення мети.
Єресь – релігійне вчення, що заперечує догмати та орга-
нізаційні форми пануючої церкви. Переносно – відступ від
панівних, загально прийнятих поглядів, правил, положень.
Інколи – те, що позбавлене здорового глузду, дурниця.
Жанр – тип мистецького й літературного твору (роман,
повість, поема тощо).
Зевс – в давньогрецькій міфології верховний бог, воло-
дар богів і людей. Римляни ототожнювали Зевса з Юпітером.
Зооморфізм – у давніх релігіях зображення богів в обра-
зі тварин. Передувало антропоморфізмові, а іноді і супрово-
дило його.
Ігровий напрямок у дослідженнях культури – напрям, в
основі якого лежить тлумачення гри як головного феномену
людського буття та джерела культури (И. Хейзінга, X. Орте-
га-і-Гассет, Г. Гадамер).
Ідеаціональний тип культури – тип культури, основою
якого є Абсолют, принцип надчуттєвості та надрозумності
Бога як єдиної реальності й цінності. Поняття введене П. Со-
рокіним (“Криза нашого часу”), який відносить до цього типу
культур європейську культуру середньовіччя, культуру брах-
манської Індії, грецьку культуру (ХІІІ - кінець ХІ ст. до н.е).
Ідеографія – один з типів письма, знаки якого (ідеогра-
ми) передають певні поняття або ідею даної мови.
Ікар – у давньогрецькій міфології син Дедала, який ні-
бито злетів на крилах з пір’я, скріпленого воском, і наблизив-
ся до Сонця, через що віск розтопився, і крила розпались.
Ікар впав в море і загинув.
Імпресіонізм – напрям в мистецтві останньої чверті XIX
- поч. XX ст., представники якого прагнули найбільш приро-
дно відобразити реальний світ (художники Е. Мане, О. Рену-
ар, Е. Дега, К. Мане; скульптори О. Роден, М. Россо; компо-
зитори М. Равель, П. Дюк).
53