Page 49 - 4207
P. 49

Антропогенез – процес історично-еволюційного форму-
               вання фізичного типу людини та початків його трудової дія-
               льності.
                    Антропоморфний – людиноподібний.
                    Антропоцентризм – філософсько-релігійний погляд, за
               яким людина є центром і найвищою метою всесвіту.
                    Анфілада – ряд суміжних кімнат або колон, розташова-
               них по одній лінії.
                    Апокрифичний  –  фальшивий,  несправжній,  невірогід-
               ний, малоймовірний.
                    Аполлон – у грецькій міфології бог скотарства й земле-
               робства, пізніше – покровитель мистецтв, бог лікування, муд-
               рості.
                    Апсида – півкруглий або гранований у плані виступ бу-
               дівлі, що здебільшого має власне перекриття.
                    Артефакт (від лат. - штучно створене) – будь-який шту-
               чно створений об’єкт (напр., створені людьми  предмети по-
               буту, техніка, одяг, художні твори та інше).
                    Асиміляція  культурна  –  механічне  засвоєння  нових
               цінностей,  поглинання  (повне  чи  часткове)  однієї  культури
               іншою. Процесам культурної асиміляції сприяють завоюван-
               ня, поневолення, цілеспрямована культурна політика, змішані
               шлюби.
                    Аскетизм – моральний принцип, що полягає у крайньо-
               му  обмеженні  потреб  людини,  самозреченні,  у  відмові  від
               життєвих благ і насолод з метою самовдосконалення або до-
               сягнення морального та релігійного ідеалу.
                    Аспекти культури (від лат. погляд, вид) – точки зору, з
               яких розглядається культура. В культурології виокремлюють
               п’ять аспектів культури: 1) генетичний; 2) гносеологічний; 3)
               аксіологічний; 4) нормативний; 5) соціологічний.
                    Атлант – 1) У грецькій міфології титан-велетень, що за
               наказом  Зевса  тримав  на  своїх  плечах  небосхил,  приймав
               участь у боротьбі титанів проти богів; 2) В архітектурі – опо-
               ра у вигляді чоловічої постаті, що підтримує перекриття бу-
               дівлі, портик, балкон, тощо. Був поширений в архітектурі ан-
               тичних часів та у XVII – на поч. XX ст.
                    Атлантида – міфічний острів. Платон  у  діалогах “Крі-
               тій”  і “Тімей” повідомляє, що А. нібито була квітучою дер-
               жавою, якою правили могутні володарі. За велінням Зевса її
                                             49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54