Page 95 - 4201

Тип Харофіти (Charophyta) або Харові водорості. Хвощеподібні
багатоклітинні, нижня частина яких занурена у воду. Час розповсюдження:
девон - тепер. Мають стратиграфічне значення.
В и щ і р о с л и н и
Мають тіло, яке поділяється на тканини. Характерним є поділ на органи
(корінь, стебло, листя), наявність безстатевого (спорофіти) і статевого

(гаметофіти) поколінь. Поділяються на спорові і насінні.
Тип Псилофітові (Psilopsida) або Рініофіти. Наземні або напівводяні
рослини, в яких не було чіткого поділу на листя, стебло і корінь. Стебло
розділене на дві частини. На кінці стебло відходить від прямого або бульбо
видного кореня – ризомоїда. Розмноження відбувалось спорами. Середовище
існування – древні водойми. Час розповсюдження: силур - пізній девон. У
силурі мають керівне значення.
Тип Плауноподібні (Lycopsida). Трав’янисті, кущисті і давні
деревоподібні різноспорові рослини. Листя мало вигляд лінійних виростів на
стеблі, справжня коренева система була відсутня, підземна частина стебла мала
тонкі кореневі волоски. Плауни з’явились у силурі. У карбоні на заболочених
рівнинах розквіту набувають деревовидні форми, висотою до 30-40м з
діаметром стовбура 1-2м. З них формувались великі поклади вугілля. На
початку тріасу деревовидні форми відмирають. У наш час існують трав’янисті
плауноподібні. Представники – рід Lepidodendron, рід Sigillaria. Час
розповсюдження: ранній девон - сьогодення.
Тип Мохоподібні (Bryopsida). Дрібні наземні, рідко водневі рослини.
Мохоподібні не мають коренів і прикріплюються до субстрату тоненькими
корінцями (ризоїдами). Час розповсюдження: карбон – наш час.
Тип Папоротеподібні (Pteropsida).
Клас Папороті (Filices) або Безнасінні (Aspermae). Різноманітна група
переважно трав’янистих, рідше деревоподібних спорових рослин.
Папоротеподібні мають велике листя (інколи досягає 30м), слабо розвинуте
стебло і корінь. У викопному стані переважно трапляються спори і відбитки
листя. Давні папороті існували з девону до ранньої пермі, справжні папороті - з
кінця девону (рід Arcyaepterys) до нашого часу.
Тип Членистостебельні (Sphenopsida). Об’єднують деревоподібні і
трав’янисті рослини, стебло яких має вузли і міжвузля. У карбоні і пермі були
широко розповсюджені великі дерева, висотою до 20м з пустотілим стовбуром,
від якого у викопному стані зберігаються внутрішні ядра. Відомі також
відбитки віялоподібно розміщеного листя. Членистостебельні відомі з девону.
До кінця палеозою вони вимирають. Типовий представник – рід Calamites
(середній девон – нижня перм). У наш час відомий тільки один представник
членистостебельних – трав’янистий хвощ, середовище існування якого -
заболочені ділянки суші.
Тип Голонасінні (Gymnospermae). Дерева, рідко кущі і ліани. Насіння їх
не ізольоване від зовнішнього середовища, а розміщується на листі або зібране
у шишки. Голонасінні з’явились у кінці девону, у мезозої займали панівне
становище серед рослинного світу, у крейді поступово були витіснені

98