Page 160 - 4200
P. 160
бажання обох конфліктуючих сторін. Це найкращий спосіб
розв'язання конфлікту, але одночасно і найважчий, бо
протилежних думок у конфліктуючих сторін може бути
настільки багато, що досягти їх узгодженості майже не
можливо. Не дивлячись на ці труднощі, необхідно кожного
разу намагатися досягти консенсусу.
У цілому, конфлікти - явище негативне. Але вони можуть
мати як негативні, так і позитивні наслідки, це часто залежить
від того, яким чином було розв'язано цей конфлікт.
Конструктивно розв'язаний конфлікт буде мати позитивні
наслідки, не конструктивно - негативні. Саме тут і постає
питання, чи потрібен конфлікт взагалі, чи слід намагатися
обійтися без нього? Коли конфлікт вважають певним
індикатором «хвороби» суспільства або колективу і в цьому
вбачають його позитивну роль, то його розв'язання,
«лікування хвороби» є позитивним явищем. Але вже сам
термін «хвороба» надає поняттю конфлікту негативного
значення. Як у боротьбі з хворобами великого значення
набуває профілактика хвороб, так і в боротьбі з конфліктами
великого значення набуває його профілактика, передбачення,
прогнозування і, отже, упередження, запобігання. Якщо буде
добре проводитися робота щодо передбачення можливих
конфліктів, то буде все більше можливостей запобігти їм і,
отже, обійтися без конфліктів взагалі. Але для цього
необхідно постійно тримати «руку на пульсі»
функціонуючого суспільства чи колективу, вивчати
особливості поведінки його членів, стосунки між ними. Саме
цим повинна займатися соціологія як на макрорівні,
досліджуючи стосунки між великими спільностями, так на
мікрорівні, досліджуючи взаємини конкретних індивідів.
Можна закінчити цю тему таким парадоксальним висловом:
кращий метод боротьби з конфліктом - це запобігання
конфлікту, але оскільки це не завжди вдається, то треба вміти
їх розв'язувати.
160