Page 54 - 420
P. 54
відкриття має не лише предметний, але й методологічний зміст,
спричиняє критичний перегляд прийнятого досі понятійного
апарату, чинників, передумов і підходів до інтерпретації
матеріалу, що вивчається.
До загальнонаукових принципів дослідження належать:
історичний, термінологічний, функціональний, системний,
когнітивний (пізнавальний), моделювання та ін.
Сучасне науково-теоретичне мислення прагне проникнути
у сутність явищ і процесів, що вивчаються. Це можливо за умови
цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду його у
виникненні та розвитку, тобто застосування історичного підходу
до його вивчення.
Перш ніж вивчати сучасний стан, необхідно вивчити
генезис та розвиток певної науки або сфери практичної
діяльності.
Відомо, що нові наукові і накопичені знання перебувають
в діалектичній взаємодії. Найкраще і прогресивне зі старого
Переходить у нове і надає йому сили й дієвості. Інколи забуте
старе знову відроджується на новій науковій основі і живе друге
життя в іншому, досконалішому вигляді.
У цьому зв’язку особливого значення набувають вивчення
історичного досвіду, аналіз та оцінювання історичних подій,
фактів, попередніх теорій у контексті їх виникнення, становлення
та розвитку. Отже, історичний метод дає змогу дослідити
виникнення, формування і розвиток процесів і подій у
хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та
зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей.
Будь-яке теоретичне дослідження потребує описування,
аналізу та уточнення понятійного апарату конкретної галузі
науки, тобто термінів і понять, що їх позначають.
Термінологічний принцип передбачає вивчення історії термінів і
позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та
обсягу понять, встановлення взаємозв’язку і субординації понять,
їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої базується
дослідження. Вирішити це завдання допомагає метод
термінологічного аналізу і метод операціоналізацїї понять.
Визначення понять слід формулювати, базуючись на тлу-
мачних та професійних словниках. Визначення обсягу і змісту
поняття дають через родову ознаку і найближчу видову