Page 59 - 420

• вивчення наукових праць відомих учених, які
застосовували загальнонаукову методологію для вивчення
конкретної галузі науки;
• аналіз наукових праць провідних учених, які одночасно із
загальними проблемами своєї галузі досліджували питання даної
галузі;
• узагальнення ідей науковців, які безпосередньо вивчали
дану проблему;
• проведення досліджень специфічних підходів для
вирішення цієї проблеми професіоналами-практиками, які не
лише розробили, а й реалізували на практиці свої ідеї;
• аналіз концепцій у даній сфері наукової і практичної
Діяльності українських учених і практиків;
• вивчення наукових праць зарубіжних учених і практиків.
Отже, виходячи з методологічних основ наукового дослі-
дження, необхідно чітко відповісти на запитання про:
передбачувану провідну наукову ідею, сутність явища (об’єкта,
предмета дослідження), суперечності, що виникають у процесі чи
явищі, стадії, етапи розвитку (або тенденції). Це і становить
наукову концепцію дослідження.
Концепція — це система поглядів, система опису певного
предмета або явища, щодо його побудови, функціонування, що
сприяє його розумінню, тлумаченню, вивченню головних ідей.
Концепція має надзвичайне значення, оскільки є єдиним,
визначальним задумом, головною ідеєю наукового дослідження.
Стратегічні методологічні положення і принципи знахо-
дять своє тактичне втілення в методах дослідження.
Метод (гр. methodos) — спосіб пізнання, дослідження
явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність
прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння
дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.
Різниця між методом та теорією має функціональний характер:
формуючись як теоретичний результат попереднього
дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова
майбутніх досліджень.
У найбільш загальному розумінні метод — це шлях,
спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він
відповідає на запитання: як пізнавати.