Page 14 - 420

акредитації, громадські організації у сфері наукової та науково-
технічної діяльності.
Науково-дослідницькою діяльністю займається значне ко-
ло людей. Тих, хто робить це постійно, називають дослідниками,
науковцями, вченими.
Дослідником називають людину, яка здійснює наукові
дослідження. Науковець — це той, хто має відношення до науки,
виробляє нові знання, є спеціалістом у певній галузі науки.
Вчений — фізична особа, яка провадить фундаментальні та
прикладні наукові дослідження з метою здобуття наукових та
науково-технічних результатів. Науковий працівник — вчений,
який за основним місцем роботи та відповідно до трудового
договору (контракту) професійно займається науковою, науково-
технічною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну
кваліфікацію, підтверджену результатами атестації.
Люди науки мають відповідну спеціальність і кваліфікацію,
працюють як самотужки, так і об’єднуючись у наукові колективи
(постійні чи тимчасові), створюють наукові школи.

Лекція 2
НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ. НАУКОВА ШКОЛА.
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ

У розвитку сучасного суспільства важливу роль відіграє
наукова інформація, отримана в результаті наукового пізнання, її
отримання, поширення та використання мають суттєве значення
для розвитку науки.
Наукова інформація поширюється в часі та просторі пев-
ними каналами, засобами, методами. Особливе місце в цій системі
належить науковій комунікації. Наукова комунікація (НК) —
обмін науковою інформацією (ідеями, знаннями, повідомленнями)
між ученими і спеціалістами. Сучасні автори теорії комунікації К.
Шеннон та У. Вівер дають таке визначення комунікації: "Це всі
дії, коли один розум впливає на інший".
У процесі наукової комунікації виділяють п’ять основних
елементів: