Page 11 - 420

спостереження будь-якого факту, або опосередковано — за
допомогою умовиводу.
Умовивід — розумова операція, за допомогою якої з пев-
ної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке
певним чином пов’язане з вихідним.
Наука — це сукупність теорій. Теорія — вчення, система
ідей, поглядів, положень, тверджень, спрямованих на тлумачення
того чи іншого явища. Це не безпосереднє, а ідеалізоване
відображення дійсності. Теорію розглядають як сукупність
узагальнюючих положень, що утворюють науку або її розділ.
Вона виступає як форма синтетичного знання, в межах якого
окремі поняття, гіпотези і закони втрачають колишню
автономність і перетворюються на елементи цілісної системи.
До нової теорії висуваються такі вимоги:
• адекватність наукової теорії описуваному об’єкту;
• можливість замінювати експериментальні дослідження
теоретичними;
• повнота опису певного явища дійсності;
• можливість пояснення взаємозв’язків між різними ком-
понентами в межах даної теорії;
• внутрішня несперечливість теорії та відповідність її
дослідним даним.
Теорія являє собою систему наукових концепцій,
принципів, положень, фактів.
Наукова концепція — система поглядів, теоретичних по-
ложень, основних думок щодо об’єкта дослідження, які об’єднані
певною головною ідеєю.
Концептуальність — це визначення змісту, суті, смислу
того, про що йде мова.
Під принципом у науковій теорії розуміють
найабстрактніше визначення ідеї. Принцип — це правило, що
виникло в результаті об’єктивно осмисленого досвіду.
Поняття — це думка, відбита в узагальненій формі. Воно
відбиває суттєві й необхідні ознаки предметів та явищ, а також
взаємозв’язки. Якщо поняття увійшло до наукового обігу, його
позначають одним словом або використовують сукупність слів —
термінів. Розкриття змісту поняття називають його визначенням.
Останнє має відповідати двом найважливішим вимогам:
• вказувати на найближче родове поняття;