Page 22 - 4199

Острівні дуги. Це система надводних і підводних
хребтів з одним цоколем. Їх протяжність 1000-2000 км.
(Курили), 3000-4000 км. (Чонга-Кермедська дуга). Острівні
дуги і підводні підняття складаються з деформованих і
зім’ятих океанічних осадів, зірваних з плити, що піднімається,
і притиснутих до стінки жолоба. У рельєфі дна відмічається
дугоподібне підводне підняття передфронтальною передовою
острівною дугою. Передова дуга – це масивний блок земної
кори, де переважають вертикальні рухи. Вулканічна дуга – це
активна, в сейсмічномі відношенні, частина океанічної дуги,
де відмічається збільшена вулканічна діяльність.
Глибоководні жолоби. Пов’язані з острівними дугами і
повернуті вздовж їх фронтальних схилів. Окремі прогини
мають глибину до 6 тис. км. при ширині до 20 км. Крутизна
0
схилу становить 10-25 , а з глибиною крутизна зростає.
2
Океанічне ложе. Площа 194,8 млн. км , що становить
54 % Світового океану. Океанічне ложе ділиться на
глибоководні (абісальні рівнини) та океанічні підняття. Між
материковим підніжжям або жолобом розрізняють океанічні
хребти. В океанічних підняттях чітко виділяються підводні
рівнини та котловини, висота яких, до 2 км.
Серединно - океанічні хребти. Неперервний ланцюг
2
гірських хребтів довжиною 60 тис. км, площа – 55 млн км
(15,2 % площі Світового океану). Вони займають серединне
положення в Антлантичному і Індійському океані, в Тихому
простягаються на схід до берегів Америки.
Рельєф хребтів розчленований, висота до 4 км, ширина
400 – 2000 км. Рифтові долини, які виділяють в середенних-
океанічних хребтах мають ширину від 10 до 40 км. і глибину
0
1-4 км. Крутизна схилів долин сягає 10-40 . Рифтові долини
наймолодші в тектонічному відношенні та найактивніші в
сейсмічному відношенні. Центральна частина долин це
застиглі базальтові куполи.

20