Page 18 - 4199

відмежовані від моря піщаною косою, пересипом. На
гідрологічний режим лиману значно може впливати річка, яка
в нього впадає. Лимани бувають двох типів: лагунного і
естуарного.
Лагуна — мілководна частина моря, відділена від нього
баром, косою, кораловим рифом і часто з'єднана з ним
вузькою протокою. Від інших заток лагуни відрізняються
більшим ступенем ізольованості від моря. Затоки зазвичай
вільно сполучаються (з'єднані) з морем. Через це на солоність
заток, характер їх відкладів тощо море впливає безпосередньо.
Лагуни звичайно з'єднані з морем протоками, але зазвичай
відокремлені береговими валами, косами тощо. Через
органічний світ та осади вони більш автономні, не зазнають
такого впливу відкритого моря, як затоки. Часто трапляються
всередині атолу (наприклад, атоли Кірітіматі, Кваджалейн).
Естуа́рій — однорукавне, лійкоподібне гирло річки, що
поширюється в напрямку моря. Естуарій утворюється тоді,
коли море затоплює гирло річки, а припливно-відпливні
явища виносять осадові породи в море і не дають естуарію
заповнитися і перетворитися в дельту. Це відбувається тоді,
коли прилегла до естуарію частина моря має велику глибину.
Естуарій утворюють такі річки як Амазонка (Атлантичний
океан), Темза (Північне море).
Фіорд — довга, вузька морська затока, яка часто
тягнеться далеко усередину узбережжя. Фіорд утворюється
унаслідок затоплення морем долини колишнього льодовика.
Багато фіордів дуже глибокі — вони формувалися, коли
льодовики своєю вагою руйнували низи долин під рівнем
моря, а після танення льодовиків, долини затоплювалися
морем. Переважно, довжина фіорда в декілька разів більша за
його ширину. Прикладом фіорду може буди Согнефіорд у
Норвезькому морі.

16