Page 21 - 4199

2
льодовиків. Ширина шельфу 1 – 1500 км., площа 31 млн. км –
8,6% площі Світового океану.
Загальним для шельфів є: наявність реліктового рельєфу,
процеси морської акумуляції та абразії. Шельф –це результат
дії морської трансгресії, тектонічних рухів та накопичення.
Материковий (контенинтальний) схил – починається
на глибині 200 – 600 м. різким перегином дна Світового
0
0
океану. Середні кути нахилу 3 – 4 (місцями 45 деколи навіть
0
до 90 ). Нижня границя материкового схилу – 2,5 – 3 км.
(коливається від 1 до 4,5 км), ширина – 8 – 270 км. Площа
2
материкового схилу 24,5 % млн. км , це становить 6,8 %
площі Світового океану. Острівні дуги, висотою 3 – 6 км
(інколи до 10 км).
Материкове підніжжя виділяється недавно, тому на
його виділення існують різні точки зору. За звичай верхня
границя – 2 – 4 км., нижня – біля 5 км., площа становить 25
2
млн. км , що становить 7 % Світового океану. Материкове
підніжжя, це нахилена, слабохвиляста рівнина, шириною 200
0
– 1000 км., кути нахилу – 0 10’, часом виділяють горби 10 –
300 м. Важливою особливістю є інтенсивне накопичення
осадового матеріалу, що надходить з континентів.
Перехідна зона найкраще виражена в північній і
західній частині Тихого океану, від Аляски до Нової Зеландії.
Її ширина 4 тис. км, довжина 12 тис. км. Перехідна зона
включає в себе: глибоководні котловини окраїнних морів,
2
острівні дуги і глибоководні жолоби. Її площа 30,6 млн км ,
що складає 8,5 % Світового океану. Різниця відміток 15 км (на
суші аналогів немає).
Глибоководні котловини окраїнних морів – це депресії з
плоским і слабкорозчленованим дном. Глибина – 3 – 5 км.
Розрізняють два типи глибоководних котловин окраєнних
морів: материк і дуга (Охотське море, Берінгове море); дві
дуги (Оролігинська).

19