Page 141 - 4198

починаючи з 1951 р., і за останні шістьох років їх було
запропоновано не менше дюжини; усі вони здатні пояснити
перетворення потенційної енергії в кінетичну енергію
зростаючих збурювань погоди. У той же ч а с методи
динамічного пророкування погоди, засновані на деяких з
ц и х моделей, були піддані випробуванню при різних
реальних початкових умовах, і було знайдено, що вони
пояснюють б і л ь ш і с т ь змін від дня до дня у
великомасштабних потоках. Ці в и п р о б ув а н н я
показали, що навіть порівняно грубі методи динамічного
пророкування погоди настільки ж ефективні, як і
суб'єктивна техніка в руках кваліфікованого
прогнозиста, і досить т о ч н і , щоб виправдати
застосування їх на практиці.
13.3.Основні фізичні закони і їхнє
математичне вираження.
Фізична і математична основа всіх методів
динамічного пророкування погоди полягає в законах
збереження кількості ру х у, маси й енергії.
Застосовні до квазінеперервного статистичного руху
молекул чи рідини газу (за допомогою методів
кін ети ч ної т е о рії і статистичної механіки), ці основні
закони виражаються математично в рівняннях Ньютона для
суцільного середовища, рі вн я нні нерозривності
(збереження маси) і термодинамічному рівнянні енергії.
Наскільки відомо, ці рівняння універсальні в тім змісті,
що вони застосовні до всіх рідин у звичайному діапазоні
зміни тиску, температури і швидкості незалежно від
складу рідини, зовнішніх границь і стану руху.
Хоча загальні закони, перераховані вище, добре
встанов лені і відомі всім студентам — фізикам і
метеорологам, спосіб, я ки м в о н и формулюються для
метеорологічних цілей, можливо, незвичний для
багатьох неметеорологів. Згадаємо, що другий закон

140