Page 56 - 4196
P. 56

Інший підхід використовує  «зовнішні» властивості
           мішаної  вибірки,  які  характеризують  її  в  цілому,  такі,
           наприклад, як число мод вибіркової щільності, властиво-
           сті  коваріаційної  матриці,  інших  вибіркових  моментів,
           рангові властивості. До методів виділення класів, які ви-
           користовують  «зовнішні»  властивості  мішаної  вибірки,
           можна  віднести  факторний,  компонентний  аналізи,  ме-
           тод сумішей.
                 Обидва підходи виділення класів (генерації гіпотез)
           можуть застосовуватись сумісно.
                 Більшість  методів  генерації  гіпотез  не  відносяться
           до строго поставлених статистичних задач, оскільки вони
           в  значній  мірі  залежать  від  того,  як  визначені  поняття
           однорідності об’єктів та міра подібності. Виключенням є
           задача  розділення  суміші  розподілів  –  метод  сумішей.
           При цьому приймається, що компоненти суміші – класи,
           а коефіцієнти розкладу – апріорні частоти класів.

                 4.6.1 Методи кластер – аналізу

                 Кластер – аналіз можна розглядати, як допоміжний
           метод,  що  дозволяє  виконувати  на  попередньому  етапі
           розділення  мішаної  (неоднорідної)  вибірки  на  класи.
           Припускається,  що  в  заданій  мішаній  вибірці  існують
           стійкі  комбінації  ознак  (класи),  а  кількість  їх  кінцева.
           При цьому число класів може бути відомим або невідо-
           мим. Припущення про те, що вибірка   ,x    1  x  2  ,..., x  n   мі-
           шана, в процесі кластер – аналізу може не підтвердитися.
                 В кластер – аналізі розділення на класи базується на
           мірі попарної подібності елементів вибірки, яка узагаль-
           нюється в процесі розділення на класи до міри групової
           подібності.  Розглянемо  декілька  типових  прикладів  по-
           будови міри попарної подібності.
                 1  «Зважена»  евклідова  відстань  між  елементами
            x  та  x :
             i
                   j
                                  1   1  2         p   p  2
                 d   ,x i  x  j     c 1 x i    x  j     ...  c p  x i    x  j   .
                 2 Зважена відстань


                                        56
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61