Page 321 - 4196
P. 321

(6.32), наявність детермінованого сигналу  a  приводить
                                                          j
                                                                     0
           до  збільшення  дисперсії  поля  в  реалізаціях,  де  a  ,
                                                                 j
           якщо реалізація охоплює, як фонову, так і аномальну ча-
           стину поля. Окрім того, якщо ефект аномальності зачіпає
           декілька  реалізацій,  то  з’являється  корельованість  поля
           на  суміжних  реалізаціях,  яка  фіксується  максимумом
           ВКФ. Таким чином, ознаками збуреності поля детерміно-
           ваним сигналом являється збільшення дисперсії поля по
           відношенню  до  незбуреної  (фонової)  складової  і  поява
           ефекту корельованості поля в суміжних реалізаціях.
                                               2
                 Особливістю застосування    - статистики для ви-
           явлення  аномальності  являється  визначення  дисперсії
                        2
           перешкод   . Для цієї мети відбираються реалізації, які
           задовольняють наступним вимогам:
                 -  мінімальність дисперсії поля;
                 -  некорельованість поля між реалізаціями;
                 -  випадковість значень поля в окремих реалізаці-
                    ях.
           За умови виконання цих вимог дисперсія перешкод від-
           повідає дисперсії поля.
                                                               2
                 Приклад 6.5 Для ілюстрації можливостей    - ста-
           тистики  при  виявленні  аномалій  була  створена  модель
           нормального випадкового поля  X  (таблиця 6.13) з харак-
           теристиками  M    X   , 6  2 x    1,  яка  містить  дві  детермі-
                                                                  1
           новані                   аномалії                   A     3
                                                                2
            ji   14 ,  15 ,  16 ,  23 ,  24 ,  25 ,  26 ,  33 ,  34 ,  35    і   A     3
            j   6   i , 9    5    9  (рисунок 6.1).







                                       321
   316   317   318   319   320   321   322   323   324   325   326