Page 243 - 4195
P. 243

Q
                                €     xy    4486  1 . ,
                                b 
                                    Q x
                               a €   y   € x b   . 3  2979.
           Таким чином, залежність питомого опору від температу-
           ри має вигляд
                                             4486 1 .
                                       . 3  2979
                                    10      T   .
                 Для перевірки адекватності моделі регресії (лінійної
           або  параболічної)  можна  використати  критерії  однорід-
           ності.  Для  цього  необхідно  утворити  варіаційний  ряд  зі
                                       
           значень залишків    i    y   y , які у випадку адекватності
                                         i
                                     i
           моделі  повинні  утворювати  ряд  незалежних  однорідних
           величин  з  нульовими  математичними  сподіваннями  та
                                    n
                                        2
           дисперсіями   € 2    1    .
                                        i
                              n   2  i 1

                 3.2.6 Застосування лінійної регресії

                 До схеми регресії можна звести багато гіпотез про
           порівняння  характеристик  зв’язку  геолого-геофізичних
           показників. Деякі з таких задач розглянуті в даному пара-
           графі.

                 1  Гіпотеза  про паралельність  ліній  множинних  ре-
           гресій
                 Припустимо, що множинні лінійні регресії для двох
           сукупностей мають вигляд
                              m
                           t         t    t
                       Y       a  X       i   n , 1  ;
                         i       jt  ij   i         t
                              j 1
                                                                 (3.31)
                              m
                       Y  s     a  X  s     s  i   n , 1  ,
                         i        js  ij  i          s
                              j 1

                                       243
   238   239   240   241   242   243   244   245   246   247   248