Page 30 - 4194

- перманентність /безперервність формування складу коле-
ктиву/;
- наукова /виробнича/ рівність /вільне висловлювання ідей
всіма членами колективу/;
- моральне спонукання /заохочення схвалення, публікаці-
єю, посиланням на праці, запрошенням до участі у важливій ро-
боті, відрядженням на конференцію, симпозіум та ін./;
- матеріальне спонукання /надання премії, надбавки до за-
робітної плати/;
- взаємне довір'я /вірити, покладатися на членів колективу,
ділитися своїми думками, планами/.
Організовуючи колектив, необхідно також враховувати
особисті риси кожного вченого.
Х.Гоу та Д.Вудворт пропонують поділяти вчених-
дослідників на вісім типів:
1. фанатик - захоплений наукою до самовідданості, вважав
її життя, допитливий, невтомний, вимогливий, часто не в злагоді
з колективом;
2. піонер - ініціативний, працьовитий, честолюбний, доб-
рий організатор i вчитель, відкривач нових шляхів, скарбник
творчих ідей;
3. діагност - розумний критик, який здатний відразу знайти
сильні та слабкі місця наукової роботи;
4. ерудит - має добру пам'ять, легко орієнтується в різних
галузях знань, але не є творчим працівником, легко піддається
впливу.
5. технік - логік i статист, вміє надати завершеності чужій
роботі, усвідомлює обмеженість своїх можливостей, добре ла-
дить із членами колективу;
6. естет - цікавиться витонченими рішеннями, дещо знева-
жливо ставиться до тих, хто не так вишукано працює, не дуже
терпеливий i працьовитий;
7. методолог - добре володіє методологією i математикою,
любить обговорити з іншими свої наукові плани, терпляче ста-
виться до чужих поглядів;
8. індивідуаліст - уникає праці в колективі i адміністратив-
них дій, розумний, спостережливий, впертий, захоплений своїми
ідеями, але не виявляє особливої енергії для впровадження їх у
життя.

29