Page 65 - 4185

65

4.3.7 Загальні та галузеві норми
До загальних норм належать ті, що їх використовують
незалежно від виду й жанру літератури, наприклад, усі логічні
норми. Поряд із загальними нормами в редагуванні є й такі, що

використовують лише в окремих видах літератури – тобто галузеві
норми.

4.4 Основна суперечність нормативної бази

Під час редагування повідомлень використовують лише ті
норми, які встановлені в суспільстві до певного моменту часу

(встановлені норми). До їх числа належать зафіксовані й
незафіксовані, об'єктивні й суб'єктивні, загальні й галузеві норми.
Проте ніхто ніколи не скаже, що в майбутньому ці норми не

доповнять новими, а чинні не вдосконалять. Отже, існують
недосліджені, а тому й невиявлені та незафіксовані норми, які
називають невстановленими.
Загалом, нормативна база системи редагування повинна бути

принципово відкритою, тобто передбачати можливість додавання
до неї в будь-який момент нових чи видалення зайвих норм, та

несуперечливою, тобто не повинна включати норми, які
суперечать одна одній.
Існування самого поняття "відредаговане повідомлення",
передбачає, що, по-перше, існує модель редагування, до якої

входить мова, нормативна база, методи і правила редагування, і,
по-друге, авторське повідомлення, опрацьоване цією моделлю.
Результатом такого опрацювання повинно бути повідомлення,

правильне з точки зору використаної нормативної бази, тобто таке,
в якому нема жодної помилки. Але принципово неможливо
отримати абсолютно безпомилковий текст. Оскільки неможливо
отримати абсолютно безпомилковий текст, випливає ще один

висновок: неможливо створити модель редагування, яка усувала б
з тексту абсолютно всі помилки.
Подібні суперечності в науці зараховують до числа парадоксів.

Тому таку суперечність називають основним парадоксом теорії
редагування.
Варто, до речі, вказати на деяку аналогію між описаною
ситуацією і ситуацією неповноти, зафіксованою в математиці

теоремою Геделя (теорема про повноту). Інтерпретація цієї
теореми стосовно нормативної бази моделі редагування матиме