Page 63 - 4185

63

4.3.3 Типи конкретних норм
За формою – в порядку зростання складності – норми можна

поділити на п'ять типів.
Параметри. Параметри можуть бути двох різновидів: граничні

значення (наприклад, дозволеність на сторінці не більше чотирьох
переносів підряд) і константи — літерні та цифрові (наприклад,
прізвища і дати народження й смерті історичних діячів).
Списки. Прикладами списків є найрізноманітніші словники,

переліки скорочень, одиниць вимірювань тощо. Такі списки
повинні мати свою видавничу специфіку. Так, орфографічний
словник як редакційна норма повинен містити повну парадигму

кожного слова (всі можливі його словоформи).
Шаблони або зразки. Так, у випускових даних згідно з
чинними нормами повинно бути: а) прізвище автора; б) назва
роботи; в) прізвище редактора; г) прізвище художнього редактора;

ґ) прізвище технічного редактора; д) прізвище коректора; є)
поліграфічні особливості видання (формат і тип паперу, шрифт,
обсяг видання, наклад тощо); є) адреса видавництва; ж) адреса

друкарні.
Структури чи моделі. На відміну від шаблонів, які є
статичними і, отже, відразу готовими для проведення контролю,
структури є динамічними об'єктами. Це означає, що структур, як

потрібного готового кінцевого продукту, до процесу контролю
може й не бути (існують лише компоненти, з яких у процесі

контролю їх утворюють). Такі структури утворюють за наперед
визначеними правилами.
Положення. У формі положень найчастіше виступають
правила, що стосуються семантики повідомлень і є складними,

тобто можуть мати кілька умов. Прикладом таких положень
можуть виступати логічні правила класифікації, означення, логічні
закони, лінгвістичні правила для редагування значень слів тощо.

Коли перші чотири типи норм можуть бути формалізовані
повністю або частково, то останній тип норм (п'ятий) складно або
неможливо формалізувати.

4.3.4 Зафіксовані і незафіксовані норми

До конкретних норм відносяться зафіксовані та незафіксовані
норми.