Page 43 - 4184

– людських відносин, «емоційного інтелекту», а також «духовного
інтелекту організації»;
— наявність у політиці, господарському управлінні,
підприємництві та інших галузях національного господарства
людей зі старими типами лідерства, особистими зв’язками
(кардоцентризмом, кумівством), а також ручним управлінням
організаційними процесами, які в силу тих чи інших обставин
отримавши владу, намагаються постійно «демонструвати»
необхідні якості і характеристики лідерів.
Такі проблеми характерні не лише для українських
підприємств. Свого часу Б. Обама звернув увагу на те, що у 1980 р.
середньостатистичний виконавчий директор отримував у сорок два
рази більше, ніж середньостатистичний працівник. У 2005 році це
співвідношення досягло двохсот шістдесяти двох до одного.
На порозі ХХІ сторіччя світ опинився в умовах швидких змін
і великої невизначеності, що є результатом науково-технічного
прогресу й еволюційного (іноді й революційного) розвитку
людського суспільства. У цих умовах стало дуже важко
використовувати звичні методи управління підприємствами й
організаціями. Які ж події (явища) варто вважати визначальними в
розвитку людського суспільства і суспільного виробництва?
Пітер Друкер називає такі 5 основних явищ, які можна
вважати визначальними щодо їх впливу на процес управління:
— різке зниження народжуваності в розвинутих країнах;
— зміна самого поняття ефективності;
— глобалізація конкуренції;
— зростаюча невідповідність між економічною інтеграцією і
політичною роз'єднаністю;
— зміна пріоритетів у процвітаючих галузях виробництва.
У свою чергу, філософ і футуролог Елвін Тоффлер у своїй
праці «Нова хвиля багатства» виділяє такі тези-тенденції:
— розхитування принципів індустріалізму;
— знання набуває все більшого значення в управлінні;
— збільшення варіацій існування різноманітних сімейних
формацій;
— нові види горизонтальних мережевих зв’язків;

42