Page 22 - 4184

ефективного стратегічного управління компанією, а також
процесами глобалізації економіки. Наявність ради директорів є
додатковою ланкою управління, що продиктоване бажанням
інвесторів-власників зберегти контроль за діяльністю керівництва
(правління), тому інтереси власників і менеджерів часом не
збігаються. Так, німецький закон проводить чітку грань між
безпосереднім управлінням і наглядом за ним. Управлінські функції
в корпорації віддані виконавчим директорам, а функції нагляду і
контролю здійснюється незалежно від функцій управління і віддані
спостережній раді. Таким чином, у західноєвропейській моделі
законодавство має значний вплив на корпоративне управління.
Характерними рисами цієї моделі, які відрізняють її від інших
є:
— Наявність високо сконцентрованого акціонерного капіталу.
— Тісний зв’язок банків з промисловістю.
— Банки беруть участь не лише у фінансуванні інвестиційних
проектів, але і в управлінні корпорацією через обрання в Раду
директорів делегованих представників.
— Включення представників робітників і службовців у
Спостережну раду.
— Чіткий розподіл функцій контролю і виконання в
управлінні корпорацією.
— Наявність двопалатної Ради, що складається з Правління –
Виконавчої ради (менеджери компанії, інсайдери) і Спостережної
ради (представники акціонерів, службовців і працівників компанії).
Палати абсолютно роздільні, виключається одночасне членство в
Правлінні і Спостережній раді.
— Чисельність Спостережної ради встановлена
законодавством і не може бути змінена акціонерами.
— Узаконено обмеження прав акціонерів щодо голосування,
тобто статут корпорації може обмежувати кількість голосів, які
акціонер має на зборах. Ця кількість може не збігатися з числом
акцій, якими він володіє.
Корпорації Японії – це самодостатні, універсальні,
багатогалузеві, економічні комплекси, що включають у свою
структуру фінансові установи, торгівельні фірми, а також виробничі
підприємства, що складають повний спектр галузей господарства.

21