Page 109 - 4184

сильну стратегію розвитку та претендує на міжнародний рівень
якості ведення бізнесу. Сумне спостереження сумне спостереження
полягає в тому, що українські компанії досить часто все роблять
навпаки: за допомогою чинника «розмір компанії», який, будучи
статичною величиною, що сама по собі нічого не говорить про
ефективність і конкурентоспроможність, «підганяють» усі інші
чинники під вищевказаний. Проте, фінансово-економічне зростання
підробити досить важко, тому за допомогою IPO компанії з такими
намірами автоматично відсіюються.
Зазначимо також і те, що одним з «болючих моментів»
слов'янської національної ментальності щодо IPO є небажання
усвідомити, що акціонерний капітал має ряд особливостей, коли
обертається на міжнародних біржах. Це не лише публічність, яку
більшість українських акціонерів та топ-менеджерів до цих пір
вважають мало не особистою образою, але і так звана
диференціація таких понять, як «компанія» та «власники». Так,
досить непросто звикнути до того, що вже не можна «творити зі
своєю компанією все що спаде на думку», оскільки майно акціонера
– це акції, а не компанія, яка тепер стає самостійним живим
організмом, навіть якщо основний власник зберігає контрольний
пакет.
Стратегія виходу компанії на ІРО описана нижче у восьми
«пакетах», які являють собою зразок алгоритму.
Пакет перший. «Формування і дотримання стратегії».
1) Розробити місію, бачення, стратегію і цілі компанії.
Переглянути документи де останні зафіксовані та внести до них
зміни відповідно до змін ситуації. Доводити зміст місії, стратегії і
цілей до кожного працівника компанії.
2) Здійснювати заходи щодо об'єднання працівників компанії
в команди та робочі групи; зміцнювати корпоративний дух
працівників.
3) Досліджувати можливості використання НДДКР в роботі
компанії, а також доцільність проведення нею самостійних
досліджень. Приймати відповідні рішення і реалізовувати їх.
Пакет другий. «Опис діяльності компанії».

108