Page 116 - 4172

в пластах є тріщини або іншого роду великі канали.
Проникнення в пласт промивальної рідини та її фільтрату веде до
зміни структури порового простору і проникності привибійної зони.
Ступінь її зміни залежить від багатьох чинників і зменшується в міру

віддалення від свердловини. У гранулярному пласті всю область, в яку
проникли промивальна рідина і фільтрат, умовно можна поділити на
дві зони: зону кольматації, яка прилягає до свердловини, і зону

проникнення фільтрату.
Зниження проникності колектора під дією фільтрату промивальної
рідини, як правило, набагато менше, ніж у результаті кольматації
частинами твердої фази. Однак, глибина проникнення фільтрату в

пласт у багато разів більша товщини зони кольматації. Інтенсивніше
фільтрат проникає в пласт у період буріння і промивання свердловини.
Після припинення промивання швидкість проникнення фільтрату

зменшується як внаслідок утворення малопроникної кірки на стінках
свердловини, так і в результаті зменшення порового тиску в
промивальній рідині у спокої. У першому випадку оцінити мінімально

можливий радіус зони проникнення фільтрату за час промивання
свердловини можна таким чином.
Нехай швидкість динамічної водовіддачі промивальної рідини В ,
g
товщина пласта h, радіус свердловини r . За час t промивання
c
свердловини при бурінні в пласт проникає такий об’єм фільтрату V :
ф

V ф  2 рr c B g th . (1.22)

Припустимо, що фільтрат цілком витіснить пластову рідину із
відкритих пор приствольної зони свердловини. Тоді сумарний об'єм
відкритих пор, забрудненої фільтратом зони буде рівний:

2 2
V 3   r ( 3  r c ) hK on , (1.23)

де r – радіус зони проникнення; К – відкрита пористість.
оп
з
Прирівнявши об'єми, одержимо формулу для визначення
мінімально можливого радіусу забрудненої зони:

113