Page 121 - 4172

Віднімаючи від формули (1.35) формулу (1.36), одержимо вираз
для визначення додаткового перепаду тиску, який необхідний для
підтримки незмінної швидкості фільтрації Q після забруднення
приствольної зони:

 Q r  K 
(P з  P b ) з  (P з  P b )  ln з    1 . (1.37)


2 kh r K
c  з 

Величину:

 K  r
S k    1  ln з , (1.38)


 K з  r c
де S – скін ефект.
k
Із формули (1.38) видно, що величина скін-ефекту може бути як
додатною, так і від'ємною. Якщо S k  0 , це означає, що під впливом

промивальної рідини колекторські властивості приствольної зони
погіршились. Якщо S k  0 , проникність приствольної зони

покращилась в порівняні з проникністю тієї частини пласта, в яку
промивальна рідина не проникла. При розробці рецептури
промивальної рідини для розкриття продуктивного пласта важливо

правильно оцінити можливий ступінь впливу її на колекторські
властивості. Один із способів такого оцінювання полягає в тому, що в
лабораторії вимірюють проникність зразків колектора для нафти (газу)

до забруднення (К) і після забруднення (К ). Величину відношення
з
нафтопроникності зразку після забруднення і до забруднення
називають коефіцієнтом відновлення проникності (К ). Чим менший
від
коефіцієнт відновлення проникності, тим сильніша забруднювальна дія

промивальної рідини на колекторські властивості пористого
середовища.

1.9.5 Методи входження у продуктивні пласти

Домовимось під методом входження розуміти послідовність
операцій розбурювання та кріплення безпосередньо продуктивного

покладу. Використовують декілька методів входження, основними з
яких є п'ять розглянутих нижче.
Метод 1. Продуктивний поклад пробурюють, не перекриваючи

попередньо вищезалягаючих порід спеціальною колоною обсадних

118